У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Енергійні, звитяжні та заряджені на перемогу — такими постали перед житомирянами поранені захисники, які долучились до всеукраїнського туру спортивних змагань «Сильні України». Другий етап цього заходу відбувся в Житомирі. Продемонструвати свої успіхи та досягнення приїхали ветерани та чинні військовослужбовці з Житомирщини, Рівненщини, Київщини, Вінниччини та Чернігівщини. Загалом у змаганнях взяли участь близько ста учасників бойових дій.
Ініціатором і одним з організаторів заходу стала Федерація стронгмену України. Як розповів кореспондентам АрміяInform почесний президент федерації та головний суддя Василь Вірастюк, основна мета проведення таких змагань — ресоціалізація та психологічна реабілітація ветеранів.
— Ми чітко переконані, що спорт є чи не найкращим інструментом психологічної підтримки ветеранів та повернення їх у соціум. Фізичні тренування самоорганізовують, мотивують, надихають і дають хлопцям сенс. Тому Федерація стронгмену України вже не вперше проводить такі спортивні заходи. Перший етап «Сильних України» пройшов минулого місяця в Полтаві. Водночас плануємо провести заходи ще в декількох містах, нині тривають переговори щодо їх організації.
Упродовж дня ветерани змагалися у трьох адаптивних дисциплінах: жимі лежачи на кількість разів, веслуванні на концепті та на аеробайках. Окрім того, на одній з локацій була представлена стрільба з лука як ознайомчий вид інклюзивного спорту. І попри шалену спеку, яка на градуснику досягала позначки до +40, учасники показали гарні результати. Хоча, як зазначив Василь Вірастюк, головне в таких змаганнях — не призи та цінні подарунки за переможні місця, а підтримка ветеранів та повернення їх до цивільного життя.
— Усі учасники отримали неперевершені емоції, хвилювання, налаштування, концентрацію своєї уваги і прояв фізичної підготовки. І це є найціннішим у випадку, коли йдеться про ветеранів. Ми розуміємо, що психологічно деяким хлопцям, а таких значний відсоток, перебороти себе і вийти в люди — достатньо важко. Тому навіть те, що вони подали заявки та взяли участь у змаганнях, є для них маленькою перемогою.
Одним з учасників заходу став житомирянин Андрій Забігайло. Чоловік дістав поранення у 2014 році. Тоді разом із побратимами із 17-ї танкової бригади вони виконували завдання в районі Дебальцевого. Нині про своє поранення та ампутацію ноги Андрій розказує спокійно, навіть з усмішкою. Хоча й зазначає, що шлях реабілітації був тривалим і важким. Тож такі спортивні заходи вважає надзвичайно корисними для підтримки ветеранів.
— Того дня ми зупинились, аби перепочити після повернення з Дебальцевого, зранку мали їхати на іншу позицію. Але окупанти почали обстріл із підствольного гранатомета, і одна граната влучила мені в ногу. Кілька років проходив реабілітацію. Були й серйозні проблеми, зокрема з вживанням алкоголю. Але вже 5-й рік я займаюсь і фізично в тренажерному залі, і духовно. З власного досвіду можу сказати, що подібні змагання допомагають залучити ветеранів до спорту й вивести їх із депресії, тому їх потрібно постійно проводити по всій Україні. Наприклад, я вже кандидат у паралімпійську збірну України по волейболу сидячи. Тож хочу порадити побратимам, які дістали поранення і, можливо, занепали духом, — не залишайтесь удома наодинці зі своїми проблемами, виходьте на вулицю й робіть рухи. Рух — це життя. Можливо, хтось хоче займатись важкою атлетикою, тенісом, різними видами спорту, ви можете це робити. Зрозумійте, що ампутація руки чи ноги — це не вирок і не привід для того, щоб опускати руки.
Інший учасник змагань — киянин Олександр Швачка. Чоловік служив у 95-й бригаді, поранення, унаслідок якого втратив ліву кінцівку, дістав під час оборони Києва. Нині Олександр повернувся до цивільної професії — працює менеджером, активно займається спортом та готується до марафону у Вашингтоні. А ще — власним прикладом показує побратимам, що в жодній ситуації не можна здаватись. Тільки сильні духом та тілом українці зможуть перемогти підступного ворога, який напав на нашу країну у 2014 році.
— У березні минулого року разом зі своєю бригадою виконували завдання в смт Макарів під Києвом. Діяли у складі ДРГ у промзоні неподалік цегляного заводу. Поранення я зазнав 13 березня, тоді по нас працювали два ворожі танки. Через місяць лікарі провели мені реампутацію, далі — лікування загоєння і реабілітація. Перший раз на тренувальний протез встав на початку серпня минулого року, за 2 тижні вже впевнено ходив на ньому. Ще за кілька місяців встав на постійний протез. І вперед — до цивільного життя. На початку цього року мене запросили на відкриті тренування, які проходили в Києві. Я спробував декілька дисциплін, сподобалось. Почав розповідати й побратимам про те, що треба фізично реабілітовуватись. Це допомагає відновитись не лише тілом, а й духом. Адже ти займаєшся поряд зі спортсменами-атлетами, які в житті багато чого досягли, вони круто мотивують. Також надихають і ветерани, які пройшли подібний шлях реабілітації, а сьогодні беруть участь і в міжнародних, і в місцевих змаганнях, доводячи власним прикладом, що непереборних обставин немає. Так, сьогодні, наприклад, дуже спекотно не лише для того, щоб виконувати якісь фізичні вправи, а просто бути на відкритому просторі. Але розумію, що хлопцям, які зараз на передовій, у самому пеклі, набагато важче, ніж нам. Тому для нас спека — це дрібнички. А пораненим побратимам хочу сказати: ми маємо бути сильними не тільки з накачаними м’язами, зі спортивним тілом, але й сильні духом. Перемога нам дається не легко. Але якщо ти впав, ти маєш піднятись і йти далі. Тільки так ми зможемо перемогти російських окупантів.
На відміну від Полтави, на змаганнях в Житомирі організатори додали до програми категорію «Діти військовослужбовців» — з веслування на концепті змагались два юні учасники. Один із них — Тихон. Хлопчик поділився з кореспондентами АрміяInform, що лише почув від батька-військового, що той візьме участь у заході, одразу ж виявив бажання бути разом із ним. І додав, що дуже пишається татом і в майбутньому обов’язково стане десантником.
Варто зазначити, що на заході збирали гроші на закупівлю дронів для 77-ї аеромобільної бригади, яка нині виконує бойові завдання на Бахмутському напрямку. За внесок у 500 грн організатори збору дарували брендовані футболки змагань.
Фото та відео авторів
