У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
АрміяInform продовжує публікацію матеріалів про військових, які вільний час приділяють образотворчому мистецтву.
Цього разу наш кореспондент мав можливість поспілкуватись із воїном однієї з військових частини, що підпорядкована Командуванню Сил логістики ЗС України, Олександром Шуляком. Сьогоднішні його графічні малюнки присвячені російсько-українській війні. Найчастіше їх бачать співслужбовці Олександра. Але після нашої публікації, сподіваємось, поціновувачів його таланту побільшає.
— Я вчився у школі, що розташовувалась у військовому містечку. Звісно, переважно туди ходили діти військових. І питання для мене «ким стати» взагалі не виникало. До того ж у мене батько й дядько були військовими, — розповідає Олександр Шуляк.
Каже, що малював із дитинства:
— На партах, у зошитах, на стінах. Це не хобі, мабуть. Скоріше, пристрасть…
За словами військового, в його творчому житті було два найактивніші періоди.
— Зараз і у 2004 році, коли звільнився з армії. Були такі часи… І тоді більше малював ліс, море, квіти, тварин. Бо звільнився і, як-то кажуть, «на стіни почав лізти». Така депресія була. Згодом влаштувався до кінотеатру афіші робити. До кожного фільму робив ілюстрацію. Директорка все мені казала: «Не мучся, напиши назву стрічки та йди додому». А я все одно намагався ілюструвати так, щоб зацікавити глядачів, — згадує Олександр.
Сьогодні він працює у плакатному стилі:
— Щоб кожен міг зрозуміти, про що я хочу сказати. В певному сенсі орієнтирами для мене є плакати часів Першої та Другої світових війн, американські плакати про війну у В’єтнамі.
Військовослужбовець розповідає, що його дружина підтримує те, що він робить.
— Кілька моїх робіт вона розмістила на стінах нашої оселі. На одній зображений вітрильник, на другій — шторм на морі, на третій — лев, на ще одній — квіти…
Олександр Шуляк любить працювати гуашшю, олівцем, та найчастіше — кульковою ручкою.
Наприкінці розмови військовий побажав захисникам мужності, витривалості та згуртованості:
— А народу нашому — віри в перемогу. Я вірю в Україну.
