Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Україна після перемоги стане країною, в якій особливої уваги та турботи потребуватимуть щонайменше 1,5 мільйона наших співгромадян, які здобули досвіду бойових дій. Очевидно, що так само у фокусі спеціальної пріоритетної опіки держави перебуватимуть і члени сімей таких ветеранів та сімей загиблих воїнів, а це додатково – іще кілька мільйонів людей.
Тому на державному рівні, спираючись на вже існуючий у країні попит і відомий закордонний досвід, виникла потреба у започаткуванні й розбудові фактично нового сервісу (професії) з потужним соціальним функціоналом. У територіальних громадах за ініціативи Мінветеранів запроваджується інститут помічника ветерана як складової системи переходу від військової служби до цивільного життя.
Цей проєкт стартував 1 липня 2023-го відповідно до постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо запровадження інституту помічника ветерана у системі переходу від військової служби до цивільного життя» в режимі пілоту у Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях. Він триватиме до кінця року.
Головним завданням представників громад, які виконуватимуть функцію помічника ветерана, стане всебічна допомога і сприяння Захисникам та Захисницям у повноцінній адаптації до мирного життя: від налагодження побуту й порозуміння в родині до працевлаштування, реалізації проєктів власного бізнесу, навчання новим навичкам, реабілітації й лікування, юридичного захисту і глобально – робота в контексті діалогу конкретного ветерана з громадою проживання, трудовим колективом та державою загалом.
Всю комунікацію помічника ветерана і роботу з цільовою аудиторією організовано у форматі послуги з підтримки переходу військовослужбовців до мирного життя за принципом «рівний — рівному». Адже коло помічників формуватимуть з-поміж самих ветеранів, які мають певний досвід поствоєнної інтеграції, або з членів їхніх сімей, котрі вже випробували власні шляхи допомоги в адаптації, соціалізації рідних, які повернулися з війни.
Понад 40 громад стали учасниками «пілоту», в адміністративних центрах яких передбачено створення сервісного офісу у справах ветеранів як юридичної особи публічного права. Такий офіс можна створити і спільно кількома ОТГ відповідно до закону «Про співробітництво територіальних громад». За результатами пілотного проєкту, узагальненого Мінветеранів, відбудеться імплементація фінальної моделі діяльності інституту помічника ветерана у масштабі держави.
Кількість помічників ветеранів під час реалізації пілотного проєкту у визначених областях не може перевищувати 400 осіб. На поточному етапі на їх роботу із держбюджету виділено понад 50 млн гривень. Також ресурсними джерелами тут є і партнери з розвитку, зокрема Програми розвитку ООН за фінансування Швеції.
Один помічник ветерана зможе надавати послуги з підтримки переходу до мирного життя не більше, ніж 100 учасникам проєкту. Максимально в одному сервісному офісі працюватиме 20 помічників ветерана. Наразі зарплата помічника становитиме в середньому 16 тисяч гривень.
Помічник ветерана звітуватиме керівнику сервісного офісу, а він – до ОВА. У свою чергу обласні військові адміністрації інформуватимуть Мініветеранів.
Після успішного етапу конкурсного відбору, що наразі саме триває, кандидати на посади помічників ветерана проходитимуть спеціалізоване навчання. Передбачений тритижневий курс у центрах ветеранського розвитку на базі визначених закладів вищої освіти. Таку підготовку розпочнуть 1 серпня 2023 року. Надалі фахівців працевлаштують у сервісному офісі у справах ветеранів в одній з областей, що беруть участь у проєкті Мінветеранів.
Джерело: Мінветеранів
У День Української Державності та День хрещення Київської Русі – України Володимир Зеленський вручив воїнам заслужені нагороди.
Прокурори Донецької облпрокуратури скерували до суду обвинувальний акт за фактом організації незаконного оформлення медичних документів.
Стрілець
від 20100 до 120000 грн
Запоріжжя
Сватівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…