Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Війна змінила нас, показала і силу українців, і вразливість, здатність разом радіти та плакати, усвідомлювати ціну кожного дня і крок за кроком іти до Перемоги. Кожен сьогодні розуміє необхідність просто жити і планувати наступний день попри непевність і складність періоду воєнного стану. І насамперед формувати психологічну стійкість. Саме про це розповів у епізоді підкасту «Простими словами» Олег Романчук — лікар-психотерапевт, дитячий психіатр і засновник центру «Коло сімʼї», директор Інституту психічного здоров’я УКУ й Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії.
Позитивна психологія — це бути людьми
Психічне здоров’я є великою цінністю. Ми виросли в країні, де, на жаль, є багато стигми, історії зловживань і осудливого ставлення до психології. Так, як ми плекаємо культуру фізичного здоров’я, має бути і з психічним здоров’ям. Адже, скажімо, не просто бути батьками в стані депресії, а коли маєш тривожний розлад чи ПТСР — важко себе реалізувати. Важливо не соромитися цього, звернутися за допомогою — це ознака мудрості. В часи війни ми бачимо, що людина може бути сповнена ненависті, нарцисизму, імперських амбіцій, жорстокості та водночас люди бувають неймовірно світлими, добрими, людяними. Мені здається, наша ідея в словах Тараса Шевченка: «І будуть люди на землі». Психічне здоров’я саме про це — бути повною мірою людьми — вільними, мудрими, люблячими. Нам слід зростати в науці — як залишатись людиною.
Як формувати стійкість
Психологічна стійкість (резилієнтність) — це вміння проходити крізь життєві випробування, зберігаючи, відновлюючи та плекаючи психічне здоров’я, особистісну цілісність та соціальні зв’язки.
Культивація стійкості — це наш національний інтерес. Що мається на увазі? В часі війни ми стикаємося з неймовірними стресами, випробуваннями, стражданнями. І багато хто говорить, що у нас буде покалічена нація, яка буде кровоточити десятиліттями. Як людина науки, я дивлюся на наслідки впливу війн на дітей та дорослих і бачу, що багато людей, стикаючись з травмою, не мають психічних розладів. Більше того, вони мають посттравматичне зростання, а ті, хто мають ПТСР, можуть зцілитися і теж отримати посттравматичне зростання. Тому мені важливо на цю інформаційну кампанію катастрофічних прогнозів дати важливе послання — що це не наш вибір. У нас є імунна система і в тілі, і в психіці. Стійкість — це здатність протистояти цим випробуванням, відновлювати і берегти психічне здоров’я, зберігати наші стосунки та нашу особистісну цілісність, продовжувати жити попри різні випробування. Як при ковіді ми розуміли необхідність вакцинації, так під час війни головне — плекати стійкість. Це дуже конкретне рішення, батькам слід підтримувати дітей в родині й довіряти своїй мудрості, підтримка має бути і в садочках, школах, в колективах на робочих місцях, у ЗСУ та на національному рівні — саме стійкість допоможе нам вистояти, перемогти та відродитися.
Якими є компоненти чи механізми стійкості?
Немає нічого секретного, це не якісь методи, що їх тільки спецпризначенець знає, насправді можна запитати наших бабусь і дідусів, які теж пережили життєві випробування. Необхідно діяти, і діяти ефективно, не застрягати в переживаннях, а робити змістовні речі, бути зосередженим на тому, що ти може зробити тут і зараз. Подивіться, що українці завжди роблять у випробуваннях — волонтерять. Кожен шукає своє місце в строю. Ми від початку війни — тримаємо стрій. Розглянемо компоненти стійкості:
1. Цінності, сенси життя — їх треба не просто знати, а слухати, як музику, яка звучить фоном і нагадує, заради чого все це.
2. Ефективна дія, пов’язана з цінностями, яка зберігає енергію. Відкиньте зайве, не витрачайте енергію на некорисні дії і зосередьтеся на головному. Щодня робіть хоча б маленькі корисні кроки.
3. Мудре мислення: формуйте мудрі та світлі думки. Фокусуйтесь на тому, що маємо, що надихає, переглядайте позитивні відео та слухайте корисні підкасти. Віра у те, що Світло переможе темряву, дає сили рухатися вперед, попри всі намагання ворога залякувати.
4. Ефективна регуляція емоцій та енергії. Відчувається, що всі втомились, тому важливо дбати про себе, бо це також підтримує нашу стійкість. Однак не картайте себе, коли почуття накривають, не дозволяйте собі поринати у відчай і сум.
5. Єдність — коли ми інтуїтивно робимо все це разом. Це про силу нашої взаємної підтримки, тримаймось разом — в турботі одне про одного. Всі ці відео в мережі, що надихають, малюнки дітей в окопах і в нагрудній кишені військових, вміння підтримувати одне одного, обійняти і розділити біль, на страх реагувати мужністю і робити те, що важливо саме зараз.
Корисне мислення і сила слова
Проблема в тому, що ми часом думаємо там, де не треба думати. Іноді потрібно бути в стосунку з моментом і просто споглядати. Якщо перед вами прекрасний захід сонця — це не привід думати про його параметри, це час помилуватись ним. Коли дитина прийшла і каже: «Тату, я навчилась стрибати на скакалці» — то варто прожити цей момент. Іноді слід стишувати своє мислення, коли воно некорисне. Водночас корисно критично мислити. В часі війни працює багато простих речей. В період випробувань потрібні не філософські трактати, а короткі фрази. Повторюєш їх і вони надихають. Є таке китайське прислів’я — «Аніж проклинати темряву, краще запалити одну свічку». І це ціла філософія життя. Ми робили колекції карток з такими простими і місткими фразами. Це маленькі нагадування про головне. «Нам належить жити — скільки б небес не впало» (Девід Лоренс).
Робіть те, що любите, цінуйте життя та той день, який маємо.
Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» про здоровʼя під час війни виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Проєкт реалізовано за ініціативи Першої леді Олени Зеленської й за підтримки ВООЗ і ГО «Безбар’єрність».
