Про те, як змінилась роль снайпера на передовій та як готують майбутніх снайперів АрміяInform розповів сержант-інструктор школи підготовки снайперів 199 навчального центру ДШВ ЗСУ з позивним…
Коли ми йшли вулицями зруйнованого вщент російською артилерією селища Новомихайлівка в супроводі заступника командира роти вогневої підтримки з морально-психологічного забезпечення старшого лейтенанта Богдана, ворог не припиняв вести турбуючий вогонь по населеному пункту. Снаряди з наростаючим шелестом раз-за-разом прорізали жарке повітря і гучно вибухали біля узбіччя або десь в забудовах. Чорно-сірий дим рваними цятками піднімався в різних частинах селища. Ми інстинктивно присідали, а іноді падали в розбиту колію дороги, намагаючись хоч якось сховатися на відкритому просторі. Черговий вихід знов змусив шукати порятунку в сухому бур’яні, але, на подив, цього разу наростаючий звук не перетворився у вибух.
— Пустушка, — почув заспокійливий голос нашого провідника. — Але впало зовсім поряд, пощастило, — додав Богдан. — Окупанти дедалі більше відчувають снарядний голод. Тому змушені користуватися радянськими запасами датованими 60 —70-ми роками минулого століття. Частина з них, на щастя для нас, іноді не спрацьовує.
До речі, про все це він розповідав досить буденно і спокійно, не припиняючи інформувати нас про ситуацію на цій ділянці оборони. Поведінка офіцера, його впевненість у своїх силах заспокоювали і додавали моральної підтримки.
— Ворог останнім часом значно активізувався, — розповів Богдан. — Було декілька спроб атакувати наші позиції. Крайнього разу це сталося нещодавно. Ситуація була досить загрозлива. Але завдяки своєчасно проведеній аеророзвідці нам вдалося виявити місця розташування їхньої артилерії. По наданих координатах було завдано потужного удару, всі цілі були знищені. Окупанти, втративши більшість вогневих засобів, які забезпечували підтримку їхнього наступу, відступили.
Наші десантники завдали ворогу суттєвих втрат, було знищено багато техніки і живої сили окупантів. Приємно було чути, з якою повагою і гордістю офіцер розповідав про своїх бойових побратимів. Більшість з них — це непрофесійні військові, а пересічні українці, які під час широкомасштабного вторгнення взяли до рук зброю.
— Хочу щиро подякувати молодшим командирам підрозділу, які зуміли налаштувати людей на жорсткий спротив під час відбиття ворожого наступу, — зазначив Богдан. — Завдяки мужнім діям молодшого сержанта Романа Б., сержанта Андрія П., молодшого сержанта Олександра П. особовий склад діяв на позиціях ефективно і стійко. Сержанти правильно організували бойову роботу, виходячи з індивідуальних якостей і можливостей людей, досконалого знання обстановки і місцевості.
До речі, на всі ці слова поваги і вдячності заслуговує і сам Богдан. Незважаючи на свій досить молодий вік — 22 роки, офіцер має за плечима багатий бойовий досвід. У березні 2022 року він долучився до складу Сил оборони. Був призначений на посаду заступника командира мінометної батареї з морально- психологічного забезпечення. Разом із підрозділом брав участь у важких боях у Сєверодонецьку, Зарічному, Лимані, Богородичному. Постійно перебуває на передовій серед підлеглих, налаштовує їх на потужну бойову роботу, мотивує і психологічно підтримує у складних умовах.
— Для мене найважливіше за все — настрій людей, їхній фізичний і психологічний стан, — ділиться досвідом Богдан. — Якщо солдат пригнічений морально, толку з нього в бою мало. Тому намагаюся постійно спілкуватися з ними, знати про їхні проблеми. Допомагаю вирішувати гострі питання: організаційні, побутові, психологічні. Завжди розмовляючи з солдатом, згадую свій перший бойовий досвід і свої тодішні відчуття. Це сталося в Сєверодонецьку. Під час бойового виїзду разом із пілотами БПЛА потрапили під вогонь ствольної артилерії і мінометів. Тоді нас врятувало, як то кажуть, диво і ті, для кого війна стала вже звичним явищем — ветерани російсько-української війни. Саме вони своєчасно опинилися поруч і допомогли подолати страх, правильно зорієнтуватися в обстановці. Відтоді визначив для себе головні правила в роботі: за будь-яких обставин не втрачати спокій і діяти не за шаблонами, а виходячи з обстановки. Коли оточуючі тебе люди бачать, що ти зберігаєш холодну голову і впевнений у своїх діях, вони також будуть залишатися боєздатними і готовими виконувати визначені завдання.
Фото автора
