Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Рівно рік тому, 14 липня 2022 року, московитські кати завдали підступного ракетного удару по середмістю Вінниці. Ракети влучили в Будинок офіцерів Повітряних Сил — найпопулярніший в обласному центрі заклад культури, у якому якраз готувалися до чергового концерту зірок української естради, та просто в людну площу Перемоги, на якій він розташований, поблизу Будинку побуту «Ювілейний». Тоді загинуло десятки цивільних мешканців Вінниці, троє дітей. Понад 150 громадян дістали поранень різного ступеня тяжкості. Перехожі, які поспішали у своїх справах, малеча, яка прогулювалася з мамами, персонал медичного центру «Нейромед», що перебував в офісному приміщенні Будинку побуту, випадкові відвідувачі навколишніх закладів…
Ракет було п’ять. Дві з них збили на підльоті до обласного центру, три, на жаль, усе ж влучили в самісінький центр міста… Загалом кількість постраждалих сягнула понад двісті осіб. Також було зруйновано будівлі Будинку офіцерів та Будинку побуту, повністю знищено медичний центр, пошкоджено понад 50 житлових будинків на Площі Перемоги та сусідніх вулицях, а на стоянці, в яку влучила одна з крилатих ракет «Калібр», згоріло близько 50 автомобілів, деякі з них — із людьми…
У пам’ять про загиблих під час російського терористичного акту на місці ракетного удару влаштували пам’ятний сквер, у якому висадили сакури, а також звели меморіал у пам’ять про загиблих.
Сьогодні, 14 липня, у місті оголошено День жалоби за загиблими. На всій території Вінницької міської територіальної громади приспущені прапори, скасовані будь-які заходи розважального характеру. Напередодні, вчора, на Європейській площі міста відбулась акція «Янголи пам’яті», у якій взяла участь понад 100 юнаків та дівчат. Із синьо-жовтими кульками в руках вони створили фігуру літака, що вистояв під час ракетного обстрілу на Площі Перемоги торік, 14 липня, як символ незламності українського народу.
читайте також:
Рівно через рік після трагедії, на її місці, на Площі Перемоги урочисто відкрили пам’ятний комплекс на знак вшанування жертв терористичного акту. Біля пам’ятника-літака напівколом — алея сакур, і по центру — Стела пам’яті. На ній — білі голуби, з одного боку яких — фотографії загиблих.
Перед початком заходу, який, з міркувань безпеки, широко не анонсувався, тричі, з інтервалом у кілька хвилин, ведучі церемонії попередили присутніх про те, що в разі оголошення повітряної тривоги, всім необхідно перейти до найближчих укриттів. І це — не проста пересторога, адже минулого року в день вшанування пам’яті загиблих по Вінниччині був знову завданий ракетний удар, а цьогоріч підступний ворог намагався вкотре обстріляти Кривий Ріг якраз у день роковин минулорічного терористичного акту. Тож, знаючи, з яким безпринципним та підлим ворогом ми маємо справу, а також — наскільки хворобливою є його прихильність до різних дат, заходи безпеки не були зайвими.
Загалом на відкриття меморіалу в центрі Вінниці прийшло понад пів тисячі людей. Хтось спеціально приїхав для цього з-за кордону, хтось у числі інших родичів загиблих готував відкриття меморіалу, активно беручи участь у проєкті. Чимало прийшло і військовослужбовців Вінницького гарнізону. І в кожного з цих сотень людей трагічного дня 14 липня 2022 року тут хтось загинув чи постраждав — рідні, близькі, знайомі…
На початку відкриття меморіалу ведуча зачитала імена усіх загиблих. Були серед них і мешканці Вінниці, і вимушені переселенці, які рятувалися від війни в цьому місті, але ворожі ракети знайшли їх і тут, у центрі України. 4 роки, 8, 9, 18, 25, 45, 79 — серед загиблих люди різного віку та статі, різних професій. Янголи, чиї душі рік тому відлетіли в почорніле від вибухів небо Вінниці. І ось тепер символічно в небо випустили білих голубів, які так само швидко злетіли догори…
Представники духовенства освятили меморіал, а родичі загиблих, представники місцевої влади та Командування Повітряних Сил, а також усі небайдужі вінничани поклали живі квіти та іграшки до Стели пам’яті.
Фото автора
