Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
У прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» речник Повітряних Сил Збройних Сил України полковник Юрій Ігнат розповів про ступінь готовності українських льотчиків освоювати літаки F-16, які невдовзі мають надійти на озброєння Повітряних Сил Збройних Сил України, а також у цілому про перспективи підготовки льотного складу вітчизняного повітряного флоту. Зокрема, офіцер зазначив, що українські пілоти вже готові й кілька місяців чекають цього навчання, щоб якомога скоріше повернутися й наближати нашу перемогу над ворогом.
Польща, Румунія, Нідерланди, Велика Британія, Данія та інші країни-партнери — кожна із них, за словами Юрія Ігната, надасть нам свої майданчики та матеріальну базу для навчання наших авіаційних фахівців.
— Мова йде не лише про пілотів, а й про інші авіаційні спеціальності, — пояснює Юрій Ігнат. — Зокрема, це й базова підготовка для молодих льотчиків, які не можуть нині в Україні повноцінно проходити льотне навчання.
Начальник служби зв’язків з громадськістю Командування Повітряних Сил розповів про те, що останніми роками, до широкомасштабного вторгнення ворога, майбутні українські військові льотчики, тобто курсанти льотного факультету Харківського університету Повітряних Сил, на випускному п’ятому курсі тривалий час проходили льотну практику в стройових льотних частинах, опановуючи вже бойові літаки. І не лише льотчики, а й представники інших авіаційних фахів. Наразі такої можливості немає, тож початкову і базову підготовку можна проводити в різних країнах-партнерах, і це, звичайно, буде більш тривалий процес, аніж перенавчання бойових льотчиків на F-16.
— Льотна практика випускників відбулась на бойових літаках — винищувачах, штурмовиках та бомбардувальниках, саме тому вони приходили у війська вже в повному обсязі підготовленими пілотами, — розповідає офіцер.
Полковник Юрій Ігнат говорить, що в перспективі наші курсанти можуть проходити підготовку й за кордоном. Спочатку — на легкомоторних літаках, але — літаках уже західних, у яких кабіна адаптивна, максимально наближена до кабіни західного винищувача. Далі триватиме навчання вже на реактивному літаку, й після цього — безпосередньо на самому винищувачі.
— Тут процес навчання буде, безумовно, тривалішим, аніж перенавчання досвідчених льотчиків на F-16, — каже офіцер. — Саме тому перспектива навчання нашого льотного складу буде довгостроковою. Ми повинні усіх без виключення пілотів перенавчити на західні літаки і в подальшому замінити весь наш авіапарк — штурмовики Су-25, бомбардувальники Су-24М, винищувачі Су-27 та МіГ-29 на західні літаки. Це буде основний бойовий літак F-16. Пізніше, можливо, буде й інший тип літака — вже з двома двигунами, з більшим радіусом застосування й більшим корисним навантаженням.
Що ж стосується льотчиків, які проходитимуть підготовку відразу на літак F-16, то це будуть молоді, але вже досвідчені пілоти з сотнями годин нальоту та значним бойовим досвідом, які будуть не навчатися з нуля, а перенавчатися на новий для них тип літака. Для них головним буде збагнути філософію західних літаків після літаків радянського виробництва та, звісно, знати англійську мову для успішного перенавчання. З цим, за словами полковника Ігната, проблем немає, і ще перед від’їздом на навчання за кордон наші авіатори посилено готуються, покращують свій рівень володіння іноземною мовою та в теорії вивчають техніку в процесі самопідготовки.
Перша група з десятків льотчиків, які вирушать на навчання за кордон, уже готова. За ними буде друга хвиля й так далі — поки перші вже застосовуватимуть літаки, що надійдуть на озброєння, у небі України, решта пілотів опановуватимуть їх у небі країн-партнерів і готуватимуться приєднатися до своїх побратимів у льотному строю.
Щодо кількості літаків F-16, яких наразі потребують вітчизняні Повітряні Сили, то тут речник командування виду пояснив з огляду на завдання, що стоять перед нашою авіацією.
— Нам потрібно кілька ескадрилей цих літаків для того, щоб виконувати поточні завдання із захисту повітряного простору всередині країни, — пояснює Юрій Ігнат. — Зокрема, знищувати дрони-камікадзе та ракети, якими нас атакують фактично щодня, надати допомогу наземним військам, здобувши перевагу в повітрі над окупованими територіями, завдаючи ударів з логістики ворога, ну і — прикривши наше морське узбережжя. І, звичайно, щоб відігнати якомога далі російську авіацію, яка нам загрожує щодня, зокрема, й нині, керованими авіабомбами.
