Але відкриті дані вже дозволяють відновити масштаб втрат, який Москва намагається приховати. Російська влада може не називати кількість загиблих у…
На рахунку цих захисників незліченна кількість знищеної гусеничної та колісної техніки, спостережні пункти й вежі, а також засоби РЕБ противника. Найбільш разюче те, що хлопці 66-ї окремої механізованої бригади працюють по рашистах із трофейного протитанкового ракетного комплексу «Корнет».
— Цю установку, яку ми називаємо «Дружбан», нам передали розвідники минулої осені, — розповідає командир розрахунку та за сумісництвом старший оператор Павло з позивним «Наум». — Відділення розвідки відбили позицію москалів та затрофеїли вже наш «Корнет». Після цього хлопці зв’язалися зі старшими командирами й передали нам цю зброю. Вже майже рік рашистське ПТРК знищує росіян, адже, крім установки, там було ще дуже багато ракет до нього, якими ми користуємось і досі.
Члени розрахунку кажуть, що коли «Корнет» потрапив їм у руки, то всі механізми в ньому були у справному стані, а ззовні було максимум декілька подряпин. Також захисники залишили на комплексі маскувальну сітку ворога. Щоразу коли вони працюють по броньованій техніці противника, один лише погляд і розуміння того, що рашистам вже скоро кінець — гріє душу захисників.
— У цього ПТРК, звичайно, є свої переваги. По-перше, тут лазерне управління, більший калібр, покращений функціонал і дальність стрільби майже на 5,5 км. Але, до прикладу, українська «Стугна» краща тим, що керується дистанційно, і це більше безпечно для особового складу, на відміну від «Корнета», поруч з яким треба бути постійно поруч, — говорить старший оператор роти ПТРК Сергій.
Останнім часом розрахунок працює доволі багато, адже інтенсивність бойових дій збільшилася. Заїжджають на позиції чоловіки вночі та без зайвої уваги, і як тільки сонце освітлює землю своїми променями, вони починають свою роботу.
— Заїзд на позицію — це теж окремий вид мистецтва. Фари та світло вмикати не можна, швидкість у нас трошки більше за мінімальну, адже треба бути максимально обережними. В останній бойовий виїзд нам довелося ще п’ять кілометрів йти до точки роботи, адже машиною продовжувати рух було б безвідповідальністю з нашого боку. Інколи заїжджаємо на гусеничній техніці разом із побратимами з інших підрозділів, адже там бездоріжжя переважно, — наголошує водій роти ПТРК Олександр.
У цей самий виїзд, дорога до якого зайняла п’ять кілометрів пішки разом з ракетами та установкою, протитанковий розрахунок знищив танк москалів.
— Ми тільки заступили на зміну й почало світати. Спостереження ми ведемо в бінокль, але тоді все село, в якому виїжджав танк противника, було задимлене. Ми почали полювати за ним. Коли відстань до нас була чотири кілометри, наш розрахунок навівся, ввели дані й знищили одразу. Емоцій і радості тоді було несказанно багато, адже ми воюємо заради рідної України та її спокою, — додав командир відділення Сергій.
Фото автора
