Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Військовослужбовці окремої аеромобільної бригади постійно вдосконалюються та вигадують нові способи покращення ведення війни проти російського агресора. Цього разу десантники зробили апгрейд багі та квадроциклів і розповіли про свій ноу-хау кореспондентці АрміяInform.
— Своє багі я називаю Жужиком, — розповідає водій-механік Володимир з позивним «Сова» і продовжує. — Наш малий призначений для підвозу снарядів, провізії і найголовніше — евакуації поранених. Оскільки наша бригада тримає одну з найважчих ділянок фронту, а саме Білогорівку, що на Луганщині, то їздимо на позиції двічі, коли сонце ще не зійшло або коли вже сіло.
Десантник говорить, що основні переваги багі полягають у його мобільності, легкості у керуванні, відмінній прохідності там, де бойові машини не проїдуть, та у відсутності зайвого шуму.
— Білогорівка зараз являється пекельним місцем. Мої побратими мужньо тримають оборону там, але на кожній війні є поранені. Ми вдосконалили багі й квадроцикли для того, аби було легше та швидше евакуйовувати поранених. В цьому знову ж таки полягає відмінність від нашого ворога. Вони не забирають своїх «трьохсотих», а навпаки добивають на місці, — додає десантник «Сова».
Також механік-водій квадроцикла Сергій з позивним «Мотолига» говорить, що найголовніше не боятися керувати таким видом транспорту, адже від цього залежить, як ти будеш реагувати під час ворожого обстрілу.
— Квадроцикли дуже портативна та зручна річ. У нашого противника напевно навіть в думках немає таких ідей, що такий транспорт дуже мобільний, адже має високу прохідність та повний привід, що дозволяє спокійно рухатися під дощем або болотяною місцевістю. Тут ми маємо свої переваги. Головне, коли їдеш так званою дорогою життя, прислухатися до навколишньої обстановки і не мати страху. Наші квадроцикли та багі не броньовані, тому у разі небезпеки треба швидко реагувати та ховатися, — каже механік-водій «Мотолига».
Крім цього, десантники поділилися історією, коли рашистські міни лягали поруч з їхнім незвичайним транспортом, але все одно не завдали сильної шкоди.
— Ми тоді тільки відвезли провізію та снаряди хлопцям і швидко поверталися назад. Я почув виходи міномета і зрозумів, що треба терміново ховатися, — згадує механік-навідник Олександр. — Міни лягали поруч, але тільки осколки трошки прошили і все. Траплялося таке, що ворог вів безперервний артобстріл і ми вивозили поранених, адже більше ризиковано було знаходитися на одному місці. Це ще одна перевага наших квадріків та багі — навіть, якщо противник буде цілитися і наводитися, він не зможе влучити, адже ми доволі мало місця займаємо, вправно маневруємо і швидко рухаємося.
Фото автора
