Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Касетні боєприпаси стануть дуже помічними для наших захисників під час бойових дій, а також — у процесі розмінування щільно замінованих російськими окупантами територій, переконаний військовий аналітик полковник Петро Черник. Свою думку відомий воєнний експерт висловив у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини».
— Касетні боєприпаси, це така зброя, що має у своєму тілі, а йдеться безпосередньо про снаряд М-864, як мінімум 72 елементи, кожен елемент важить у межах 200 грамів, і коли снаряд заходить на бойову траєкторію, підривається десь на висоті 15-20 метрів, то більше, ніж футбольне поле, засівається оцими субелементами, — говорить офіцер. — Чому це украй важливо? Уявімо собі, що на цьому футбольному полі, а якщо це — ще й лісосмуга — є кілька одиниць техніки. Вони дуже серйозно замасковані, і вполювати їх звичайним снарядом буде дуже важко. І особливо це стосується винищення живої сили, яка ховається у траншеях і бліндажах, бо ці невеликі елементи дуже зручно туди проникають. Отже, ця зброя покликана підняти коефіцієнт ураження живої сили, і найголовніше — пошкодити техніку.
Як каже військовий науковець, ми добре розуміємо, що такий елемент не може знищити танк, а ось пошкодити його здатен. І якщо знищену техніку ворог з поля бою не вивозить, то на пошкоджену витрачає шалений моторесурс, і ще більше живої сили. Отож, ці боєприпаси покликані якнайвище підняти рівень знищення і техніки, і живої сили.
— Ну і, нарешті, дійшли до симетричної відповіді: противник дуже давно, особливо у комплектації БМ-21 «Град», застосовує такі боєприпаси, — констатує кандидат політичних наук Петро Черник.
Що ж стосується небезпеки від касетних боєприпасів, що не розірвалися, для наших солдатів, які теоретично можуть підірватися на них, захопивши ворожі траншеї, то для порівняння полковник Петро Черник наводить відсоток невибуховості російських і американських боєприпасів такого типу. У російських він становить 30, а подекуди сягає й 40%, у американських — максимум 1,5%, за рідкісним випадком — 3%.
Відповів військовий експерт і на запитання ведучого розмовної студії телемарафону щодо можливості використання касетних боєприпасів для розмінування мінних полів, встановлених ворогом на тимчасово окупованій території.
— Це цілком можливо, — переконаний офіцер. — І якщо застосовувати машину розмінування М-58, яка закидає такий собі вогневий канат на 90 метрів, бо має на кожен погонний метр 7,5 кілограмів вибухівки С-4, і дійсно може утворити серйозний прохід шириною до 6 метрів, ми розуміємо, що така машина є уразливою для вогню артилерії та протитанкових ракетних комплексів. А з відстані до 30 кілометрів, бо саме на таку відстань оцей снаряд М-864 може бути застосований, ми практично виводимо із зони ураження ту установку, яка займається саме розмінуванням. І, насипаючи таку величезну кількість оцих снарядів, дійсно можемо усі мінно-вибухові загородження перетворювати на порох. Це тільки вітається!
Також, за словами експерта, існують важкі машини розмінування на базі танка, які мають попереду важке робоче тіло, виготовлене з надтвердих сплавів металу, титану, вольфраму, і які масово викопують міни, при цьому якісь із них розриваються, якісь не розриваються. Але, знову ж таки, для застосування такої техніки потрібно відсувати ворога та його вогневі засоби якомога далі.
