Міждержавні угоди козаків з москалями називалися «статті» й укладалися з кожним новим гетьманом, який погоджувався на співпрацю з царем. Відповідно умови кожного такого договору обмежували…
Європейський Союз, як один з центрів політичного впливу на міжнародній арені, перебуває у стані кардинальних змін. російсько-українська війна істотним чином вплинула на зовнішню та безпекову політику ЄС, збільшивши увагу до витрат на оборону. Ми в Україні — державі, яка прагне вступити до ЄС, маємо краще розуміти стратегічне бачення світу Брюсселя. Від цього буде залежати як перемога України над окупантами, так і вибудовування відносин ЄС з росією, Китаєм та США. Пропонуємо огляд того, як бачить свою зовнішню політику Євросоюз.
Кореспондент АрміяInform під час Семінару імені Манфреда Вернера, організованого Бундесвером, мав змогу відвідати Європейську службу зовнішніх справ (EEAS), де обговорив із представниками країн НАТО Стратегічний компас безпеки та оборони.
Стратегічний компас — візія подальшого розвитку ЄС, яка була затверджена в березні 2022 року. В її основі лежить комплексний підхід до врегулювання міжнародних викликів. Нагадаємо, що Європейський Союз донедавна не мав цілісної стратегії розвитку своєї безпеки та оборони.
На це було кілька причин. Насамперед європейський проєкт з 1950-х років розвивався суто в економічному аспекті. Хоч ще тоді були плани створення єдиної європейської армії, але вони так і не були реалізовані. У 1990-х роках виникає Спільна безпекова та зовнішня політика ЄС як інструмент реалізації, наприклад, миротворчих місій за кордоном та спільних військових навчань.
Загалом питанням безпеки в ЄС не приділялася достатня увага, адже після завершення «холодної війни» на Заході було відчуття, що економічна глобалізація сприятиме уникненню воєн. Тому великі видатки на оборону не були необхідні.
Після 2014 року, коли росія почала збройну агресію проти України, в Євросоюзі почали більше говорити про гібридні загрози, зокрема про дезінформацію. Але лише події 24 лютого 2022 року остаточно змусили ЄС стати геополітичним гравцем.
Затвердження Стратегічного компасу було цьому підтвердженням — що ЄС готовий більше вкладати ресурсів у свою дипломатію та безпеку. Над документом працювали майже 3 роки.
Нагадуємо, що головним європейським дипломатом є Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель, який є водночас і віцепрезидентом Європейської Комісії.
Головне зі Стратегічного компасу полягає в 4 аспектах:
- інвестувати;
- діяти;
- убезпечувати;
- співпрацювати з партнерами.
Європейський Союз перезавантажив своє співробітництво з НАТО. Спільної роботи двох об’єднань було годі очікувати ще у 2021 році, а тепер все інакше, адже ЄС і НАТО мають спільну мету. Остання полягає в переоснащенні держав, збільшенні інвестицій в оборонну галузь, а також подальшу військову підтримку України.
ЄС і НАТО тепер не дублюють, а скоріше доповнюють один одного.
Окрім НАТО, Європейський Союз визнав пріоритетними співпрацю з такими регіональними об’єднаннями як Африканський Союзта АСЕАН. Це і не дивно, адже країни Заходу почали більше уваги приділяти країнами Африки, Азії та Латинської Америки, які в цілому посіли нейтральну позицію в російсько-українській війні.
І тепер ЄС прагне бути більш активним, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні, щоб стримувати (принаймні економічно) Китай. Паралельно посилюються зв’язки Брюсселя з такими країнами, як Республіка Корея, Австралія, Нова Зеландія, Японія.
Європейська дипломатія нині допомагає Україні у просуванні наративів про те, що варто підтримувати українців.Таким чином ЄС стає більш самостійним гравцем у світовій політиці, координуючи свої дії з іншими країнами, наприклад США.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина у коментарі АрміяInform розповіла про значення безпеки ЄС для України та світу.
«Європейському Союзу потрібно витрачати на оборону більше, але перш за все витрачати краще, тобто спільно». Це — цитата з блогу Верховного представника ЄС Жозепа Борреля, опублікованого у березні 2022 року. Тоді, окрім підтримки шляху України до ЄС, були зроблені перші кроки до переосмислення політики у сфері безпеки та оборони ЄС. Широкомасштабна війна росії змусила прокинутися Об’єднану Європу.
З’явилося чітке усвідомлення, що агресивна поведінка росії становить небезпеку не лише для сусідніх держав, але і для всього європейського континенту. А для подолання цього виклику необхідний спільних підхід, із чітко визначеним механізмом реагування на загрозу«, — наголосила Ольга Стефанішина.
Сучасна зовнішня та безпекова політика ЄС змінює традиційне уявлення про це об’єднання держав. А все через те, що Європа усвідомила, що побороти російську загрозу та китайський виклик неможливо наодинці, а лише разом з партнерами. Це ж стосується і розвитку оборонної галузі.
«Європейський Союз як блок (який у нас не асоціюється з військовими питаннями) зіграв важливу роль у зміцненні оборони України. Були ухвалені історичні рішення, ЄС не просто вперше почав надавати військову підтримку третій державі, він взагалі вперше розглянув надання такої підтримки. Розвиток такого інструменту як Європейський фонд миру дозволив системно підійти до забезпечення військової допомоги Україні. Започатковано Місію EUMAM, яка забезпечує підготовку військовослужбовців Збройних Сил України.
Україна змусила переглянути межі можливого і діяти ЄС. Оборонна промисловість країн ЄС була неготовою до викликів такого масштабу. Наша спільна безпека вимагає сталого оборонного планування, розвитку оборонної промисловості. ЄС здатен зіграти тут ключову роль. Згуртованість та швидкість в ухваленні рішень, не лише щодо допомоги України, але і щодо власних безпекових політик, політик щодо оборонних закупівель та спільного виробництва, має стати ключовим фактором для забезпечення якнайшвидшої перемоги в цій війні, а також довготривалої стабільності та безпеки на континенті», — резюмує Ольга Стефанішина.
