Для тих, хто не сидів тижнями під шквальними обстрілами, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, такі суми разом із бойовими 100 тис. можуть здатися захмарними….
Нещодавно відбулося засідання Європейської Ради в Брюсселі. На ньому вирішувалися питання подальшої підтримки України, подолання нелегальної міграції біля кордонів ЄС та реформ, зокрема діджиталізації Європи.
З огляду на численні виклики, що стоять перед Європейським Союзом, необхідно розуміти його позицію щодо членства України та яким чином російсько-українська війна змінює Європу. Тривалий час ЄС сприймався суто як проєкт з економічної інтеграції, а безпека не була серед пріоритетів. Тепер усе змінюється — так, може, не так швидко, але зміни відчутні.
Кореспондент АрміяInform відвідав засідання Європейської Ради в рамках престуру від Представництва ЄС в Україні та написав огляд головних рішень, від яких залежатиме європейське майбутнє.
Європейська Рада — ключовий політичний орган ЄС, який складається з лідерів 27 країн-членів та президента. Нині президентом Європейської Ради є колишній прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.
Засідання Європейської Ради відбулося 29-30 червня. Зрозуміло, що «бунт» пригожина проти путіна на позаминулих вихідних став головною політичною подією, яку обговорювали лідери країн ЄС. І більшість із них зустріли новини з росії з невизначеністю та певним шоком.
Однак саме напередодні засідання було ухвалено 11-й пакет санкцій Європейського Союзу проти рф. Нинішні обмеження стосуються не так нових осіб чи компаній, як сприяють мінімізації обходу кремлем уже чинних санкцій за допомогою третіх країн.
Головними темами обговорення на Європейській Раді були Україна, боротьба з нелегальною міграцією та Китай. Не буде перебільшенням сказати, що після широкомасштабного вторгнення рф в Україну Європейський Союз виявив амбіції як геополітичний гравець. Вищезгадана тенденція простежується в збільшенні уваги до питань безпеки та оборони. ЄС уперше в історії надав військову допомогу державі, яка не є країною-членом — Україні.
Стратегічний компас, затверджений у березні 2022 року як візія подальшого міжнародного розвитку Євросоюзу, вже враховує Китай та значення Індо-Тихоокеанського регіону. Компас узагалі можна вважати першою комплексною стратегією національної безпеки ЄС.
Цікаво, що в засіданні Європейської Ради брав участь генсек НАТО Єнс Столтенберг. Після 24 лютого 2022 року, особливо з початку 2023-го ми побачили зростання співпраці між ЄС і НАТО — чого раніше не було й важко було очікувати. Але тепер усе інакше і обидва об’єднання працюють разом заради збільшення допомоги Україні.
У заяві від Європейської Ради від 29 червня стверджується, що «ще раз було підтверджено готовність ЄС забезпечувати сталу військову підтримку Україні стільки, скільки це буде потрібно, особливо через Військову консультативну місію ЄС (EUMAM) та Європейський фонд миру».
Під час засідання Європейської Ради 29-30 червня також відбулося офіційне завершення головування Швеції та початок головування Іспанії. Кожну з країн ЄС обирають як сторону, що головує, на пів року.
За перші пів року 2023-го Швеція зробила досить багато для України. Згадати хоча б заяву про 1 мільйон артилерійських снарядів 155 мм від ЄС.
З 1 липня головує Іспанія. І в перший день головування своєї країни в Раді ЄС прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес здійснив візит до Києва, де оголосив про додаткову військову допомогу.
На час головування Іспанії в Раді Європейського Союзу в України дуже великі очікування. Це стосується передусім публікації звіту про розширення в жовтні 2023 року, де вперше буде згадана Україна як країна-кандидат на вступ до ЄС.
Нагадаємо, що під час надання Україні кандидатського статусу в червні 2022 року Європейська комісія оприлюднила сім рекомендацій, які стосувалися реформування держави. Від упровадження реформ у визначених сферах (антикорупційна діяльність, боротьба з олігархами, затвердження законодавства про національні меншини та медіа) залежатиме подальший вступ України до ЄС.
Хоча варто зазначити, що євроінтеграція нашої держави залежить не лише від виконання семи рекомендацій, а від здатності держави реформуватися за умов війни. Тому тут є два одночасні завдання — перемогти російських окупантів за підтримки партнерів (у тому числі ЄС) та здійснити трансформації всередині країни.
Керівництво ЄС у цілому налаштоване позитивно щодо шансів розпочати переговори про вступ України до кінця 2023 року. Але відразу наголосимо, що це буде лише початок тривалого процесу впровадження законодавства ЄС в Україні як на державному, так і регіональному рівні.
Це підтвердила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола під час пресконференції 29 червня. На її думку, «Україна має залишатися пріоритетом для ЄС».
Перед ЄС стоїть ще один виклик, окрім російсько-української війни, — нелегальна міграція. Так, цей виклик виник не сьогодні й навіть не минулого року. Тисячі мешканців країн Африки та Близького Сходу прагнуть потрапити до ЄС і це сприяє напруженості в Середземномор’ї та частково Чорному морі.
Для таких країн Євросоюзу, як Італія, Греція та Болгарія мігранти є питанням національної безпеки. Тож було ухвалено рішення зміцнити сили FRONTEX, щоб мінімізувати загрози.
Під час підсумкової пресконференції, де виступили президент Європейської Ради Шарль Мішель, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, було заявлено, що підтримка України зростатиме. Шарль Мішель торкнувся також теми Китаю. Він заявив, що «для вирішення глобальних питань нам потрібно залучати Китай».
Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що «важливим питанням залишається відповідальність росії за скоєні воєнні злочини». І Європейська комісія є тим органом, який і створює Спецтрибунал щодо росії.
Ульф Крістерссон нагадав, що основним гаслом головування Швеції було зробити «ЄС більш зеленим, безпечним та вільним».
Шарль Мішель заявив, що військова підтримка України «робить ближче українську армію до ЄС і НАТО». Щодо безпекових гарантій для нашої держави, то про це стане зрозуміло лише на саміті НАТО у Вільнюсі.
У цілому враження від спілкування з високопосадовцями Європейського Союзу такі: ЄС готовий більше вкладатися в безпеку, далі слідувати курсом накладання санкцій проти росії та надавати військову, гуманітарну, економічну й дипломатичну підтримку України.
Європейський Союз уже постав як геополітичний гравець, але залишається питання подальшого позиціонування Брюсселя в протистоянні між США і Китаєм. Водночас перемога України над росією є і буде залишатися тим завданням для Заходу, від якого залежить майбутнє не лише Європи, а й світу.
