Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Одним із джерел доукомплектування частин, підпорядкованих Командуванню Сил логістики ЗСУ, особовим складом є надходження військовослужбовців, які після поранення пройшли відповідне лікування у медичних закладах та визнані обмежено придатними до проходження військової служби.
Про переміщення таких військовослужбовців на посади логістичного забезпечення спеціально для АрміяInform розповіли у Командуванні Сил логістики Збройних Сил України.
— На підставі поданих планів переміщення з інших родів та військ Збройних Сил України у Командуванні Сил логістики опрацьовуються пропозиції щодо розміщення особового складу. Але насамперед для нас важливо врахувати бажання самих військових та їхні можливості, зокрема стан здоров’я, досвід проходження служби та рівень спеціальної підготовки, — розповів полковник Тарас Заболотний.
Також командування військових частин приділяє велику увагу процесу відновлення стану здоров’я військовослужбовців. Адже для цієї категорії осіб потрібно надати можливість пройти лікування, реабілітацію та врахувати сімейні проблеми, дати час побути поруч із рідними.
— В основному такі військовослужбовці залучені у ремонтних підрозділах та підрозділах охорони. Переважно це рядовий та сержантський склад, чоловіки після 45 років. Для них велике значення має термін відновлення стану здоров’я та проходження реабілітації. Молодші за віком, як правило, швидше відновлюються та бажають продовжити службу у своїх військових частинах. Але слід зазначити, що близько 10% із тих військовослужбовців, які потрапляють у військові частини Сил логістики після проведення лікування та реабілітації, подають клопотання щодо переміщення до частин, де вони попередньо проходили військову службу. В такому випадку ми йдемо їм назустріч, і намагаємось докласти зусиль для їхнього найскорішого повернення до побратимів, — зауважив Тарас Заболотний.
Один із військовослужбовців, який пройшов процес відновлення та продовжив службу в Силах логістики, Тарас поділився власними спогадами. З першого дня війни він пішов захищати Україну у складі 95-ї ОДБШр: спочатку виконував завдання на Київщині, потім разом з побратимами його перекинули на Ізюмський напрямок, де наприкінці літа він дістав поранення й був госпіталізований.
— Найцінніше для мене — це підтримка моїх товаришів, які були для мене опорою в найтяжчі моменти бойових дій та не залишили без уваги після поранення. В плані ВЛК мені насправді пощастило більше, ніж іншим хлопцям. Я лікувався у шпиталі міста Хмельницького, там є обласний госпіталь ветеранів війни, в ньому я і пройшов ВЛК. Адже на засіданні комісії був фахівець, у якого я місяць лікувався, він знав мій діагноз не з паперів, тому цей процес став для мене зручним та швидким, — пригадує Тарас Товканюк.
Проте, не всі можуть розповісти про ВЛК у позитивному ключі, наприклад, Олександру, пощастило набагато менше, і його чекали виснажливі черги та постійна втома.
— Військові з різними пораненнями стояли в чергах. Були люди, яким ампутували кінцівки, і їм було важко стояти. Аби потрапити на прийом до лікаря та пройти ВЛК, записувалися зранку, якщо не пощастило потрапити на прийом, то наступний день проходив так само в чергах. Тому я хочу, щоб цю проблему вирішили: виділили додатково лікарів, щоб військові максимально комфортно проходили ВЛК, — наголошує Олександр Руденко.
Прохання українських захисників усунути труднощі, з якими вони стикаються під час проходження військово-лікарської комісії, почули і працюють над покращенням роботи ВЛК. Вже досягнуті перші результати. Ці зміни відчули і в Командуванні Сил логістики та військових частинах безпосереднього підпорядкування, користуються ними і схвально відгукуються.
— По-перше, запровадили електронну чергу запису, надавши можливість начальнику медичної служби здійснювати електронний запис для проведення військово-лікарської комісії безпосередньо військовослужбовця, по-друге, це реорганізаційні питання з приводу проведення військово-лікарських комісій безпосередньо в госпіталях. Тобто збільшення кількості кабінетів для проведення медичного огляду, мінімізувавши кількість військовослужбовців у чергах, а по-третє, дали можливість також проводити військово-лікарську комісію цивільним закладам, — сказав майор медичної служби Олег Швець.
Також Олег Швець серед нових підходів зазначив створення сайту-довідника «Турбота», який покроковими інструкціями сприяє обізнаності військовослужбовців щодо проходження ВЛК, містить корисні посилання, де можна отримати консультацію про те, як проходити ВЛК, які документи для цього потрібні, яким чином оформлюється ВЛК, порядок оскарження та інші питання. І військовослужбовці користуються цією послугою і це дає позитивний зворотний зв’язок.
