Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Монгольський хан і полководець Бату, знаний у руських джерелах як Батий, був онуком Чингізхана, другим ханом Золотої Орди, якому було доручено завоювати землі на заході, «доки дійдуть копита монгольських коней». Першою, у 1236–1237 роках, була поглинута Ордою Волзька Булгарія. Після винищення «вогнем і мечем» значної частини населення, вона була розділена на кілька князівств, кожне з яких стало васалом Золотої Орди. А сам хан Батий розмістив у столиці підкореної держави свою ставку, звідки розпочав підготовку до подальшої експансії.
Булгарські еліти прийняли нову, принесену зі сходу назву «татари», яку монголи звично використовували для позначення всіх мешканців Улусу Джучі. А хан Бату прийняв іслам — віру володарів Волзької Булгарії ще з Х століття.
У 1238 році Батий завоював Рязанське та Владимирське князівства північно-східної Русі. При цьому лише п’ять тамтешніх міст не схотіли підкорятися хану та були зруйновані. Інші приєдналися до Золотої Орди добровільно. Тож не дивно, що значну частину війська, яке в 1239 році підійшло до Переяслава й Чернігова, становили не монголи, а татари, уйгури, киргизи та мешканці «Залісся» — нащадки тих, хто грабував Київ у 1169 році.
Навесні 1239 року було взято Переяслав, восени того ж року — Чернігів. Окрім центрів князівств, які чинили запеклий опір окупантам, було понівечено землі й міста вздовж Десни та Сейму, зокрема, Путивль і Глухів. Проте кияни, знищивши посольство, яке вимагало здати місто, змусили Батия зупинитися на дніпровому лівобережжі, яке до весни наступного року було сплюндроване вщент.
Влітку 1240 року, коли військо Батия перейшло на правий берег Дніпра, було розорене Поросся — уділ залежних від київських князів Чорних Клобуків. 6 грудня, після тримісячної облоги і тритижневого штурму, монголо-татарське військо захопило Київ. Місто після погрому лежало в руїнах. Було розграбовано Святу Софію і всі монастирі. Ікони, хрести і все узороччя церковне татари вкрали, людей масово вбивали. З 50 тис. киян живими залишилися не більше ніж 2 тис. осіб.
Незабаром ріки крові потекли в Ладижині, Кам’янці й Володимирі. Галич було взято за три дні. Після цього військо Батия спустошило Польщу, Угорщину, Чехію, Хорватію, Трансільванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії. Проте, ослаблені тривалою боротьбою з руськими князівствами, монголи, зазнавши низку поразок у Чехії, Угорщині та Болгарії, 1242 року повернулися до берегів Волги.
Тим не менше, у 1243–1246 роках усі руські князі стали залежними від правителів Золотої Орди і Монгольської імперії. Князь із Владимира на Клязьмі Ярослав Всеволодович був оголошений Батиєм найстаршим у Руській землі, йому передано розорений монголами в 1240 році Київ, проте вже в 1246 році Ярослава викликали до столиці Монгольської імперії Каракорум, де отруїли. Сини Ярослава — Андрій та Олександр — також вирушили в Орду, а з неї в Каракорум, де отримали: перший — Владимирське князівство, а другий — Київ і Новгород (1249).
Андрій прагнув протистояти монголам, уклавши союз із Данилом Романовичем Галицьким. Це призвело до ординського карального походу 1252 року. Татарське військо на чолі з Неврюєм розбило Андрія і Ярослава Ярославичів, а їхні володіння рішенням Батия передано їхньому брату Олександру, який залишився вірним ханові.
А от Данилові Галицькому на деякий час вдалося вигнати зі своїх міст ординських баскаків, завдавши поразки ворожому війську на чолі з Куремсою в 1254 році.
Хан Батий після повернення із західного походу був зайнятий міжусобними чварами зі своїм родичем Ґуюком. У цій боротьбі він спирався на військо підкорених народів, зокрема, північно-східної Русі. Столиця Батия — Сарай-Бату, де він жив зі своїми 26-ма дружинами, заснована на початку 1250-х років, була розташована на території сучасної росії — за 120 км на північ від нинішнього міста Астрахань.
Цей етнічний монгол став одним із ідеологів майбутньої московії. По-перше, він змушував усіх своїх підданих смертельно боятися його та коритися своїм забаганкам; по-друге, був надзвичайно жорстоким; по-третє, був дуже хитрим, лукавим і підступним.
Як часто трапляється з тиранами, зрештою Батия отруїли. Ба більше, два його нащадки — Сартак і Улаґчі, які мали успадкувати трон, також несподівано померли.
Але держава, яку Батий замісив на крові мешканців східної Європи, — Золота Орда набагато років пережила його. Її спадкоємцем вважало себе московське царство, а згодом — російська імперія і сучасна росія.
