Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Сьогодні Національна платформа стійкості та згуртованості презентувала соціологічне дослідження на тему «Стійкість під час війни та у поствоєнний період: на що опираються українці». Яким бачать своє майбутнє громадяни України? Яку роль відводять Збройним Силам України респонденти під час широкомасштабної збройної агресії російської федерації? На ці та інші запитання відповів під час презентації директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
Соціологічне опитування було проведено на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості на початку червня цього року. Воно повинно було розкрити передусім погляди українців на пріоритети в розвитку країни після перемоги в російсько-українській війні. Крім того, одним із головних завдань дослідників був пошук відповіді на запитання щодо шляхів розбудови національної системи стійкості.
Як з’ясували дослідники, 67 % опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку. При цьому зберегти стійкість під час широкомасштабної війни близько чверті українців допомагає віра в державу та в Бога. Третина опитаних визначила основним чинником стійкості щоденну працю. Підтримку сім’ї та близьких зазначили близько 60 відсотків респондентів. А головним чинником стійкості незламних українців стала віра у Збройні Сили України — 86 відсотків.
— На наше глибоке переконання, Україна продемонструвала, з одного боку, те, що стійкою демократією є лише та демократія, яку готові захищати громадяни, — зауважив політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. — В українському випадку українське суспільство стало не об’єктом державної політики з підвищення стійкості, а суб’єктом стійкості, який учергове в нашій історії підставив плече й державі, й інституціям і, врешті, закрив всі ключові «діри».
Як показало дослідження, 82 % вважають свою Батьківщину успішною державою, у якій є сильна армія (56 %). При цьому розвиток безпекового фактора та соціальний захист вважають найбільш пріоритетним напрямком більшість опитаних. Наразі 77 % віддали пріоритет післявоєнному розвитку військової промисловості, укріпленню кордонів та реформуванню. Серед головних сфер економіки, які повинні розвиватися передусім, українці вважають медицину (50 %), військову промисловість (46 %), сільське господарство (33 %), освіту й науку (34 %).
Як підкреслив Олексій Антипович, українці з початком широкомасштабної війни стали більш монолітною нацією, яка продемонструвала зовсім невеликі розбіжності в показниках під час опитування в різних регіонах країни.
— Українці поважають одне одного, — наголосив директор соціологічної групи «Рейтинг». — Україномовні українці, російськомовні українці, мешканці Європейського Союзу, переселенці, які переїхали в село чи місто, де проживають корінні мешканці, громадяни, які опинились під окупацією після 24 лютого 2022 року, українці, які виїхали за кордон, — всі ці категорії позитивно сприйняті українським суспільством.
Оцінюючи діяльність влади у складний воєнний період, громадяни України визнали позитивною ефективність роботи центральної (66 %) та місцевої (56 %) влади. Збройні Сили України, за результатами соціологічного опитування групи «Рейтинг», є найбільш ефективною державною інституцією — вони набрали 82 %.
— Зараз ми на тому етапі, коли люди пишаються тим, що вони належать до української нації, до української держави, — підкреслила експертка Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Каплан, розповідаючи про підсумки опитувань стосовно того, що допомагає українцям протистояти ворогу. — Визначають дуже активно допомогу партизанських рухів, які діють на окупованих територіях.
На думку співзасновника платформи Володимира Лупація, війна вивела Україну в лідери та розглядається як країна, чиї практики задають у світі нові стандарти соціальної згуртованості.
На думку експерта Національної платформи стійкості та згуртованості Володимира Лупація, довіра до Збройних Сил України розглядається ширше, інтегрально та звучить наративом: «Національна, економічна і людська безпека!».
Ілюстративне фото з відкритих джерел
