Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Сапери — це ті відважні військовослужбовці, які першими заходять усюди, щоб розміновувати територію. Але піхотинці теж повинні мати базові знання з того, як правильно розпізнати міни та як діяти у разі, якщо наткнуться на них.
Захисники однієї з окремих механізованих бригад у перервах між боями влаштовують такі навчальні заходи для постійного поліпшення своїх навичок.
— Зважаючи на теперішню ситуацію, ми постійно знешкоджуємо або встановлюємо міни, — розповідає сапер Ігор. — Іноді виходить так, що за місяць у нас немає жодного вихідного дня, адже дуже багато роботи. Якщо нам ставлять завдання замінувати певну місцевість, то треба відразу розуміти, що це доволі великий відрізок території.
Також сапер говорить, що перед тим, як отримати завдання на роботу, першими йдуть розвідники, які перевіряють територію, яку треба замінувати чи розмінувати.
— Все залежить від завдання. Інколи треба зупинити ворожу піхоту, а іноді броньовану техніку. Здебільшого ми встановлюємо протитанкові міни, адже піхоту противника наші побратими дуже влучно знищують, — доповнює військовослужбовець Ігор.
За його словами, вони з побратимами постійно стикаються з особливою жорстокістю та підлістю ворога. Після звільнення правого берега Херсонщини до їхнього підрозділу зверталися мешканці деокупованих сіл із проханнями розмінувати їхні домівки.
— Це було в селі Правдине. Насправді доволі важко розміновувати будинки людей, адже саме там на нас очікували пастки від окупантів у найбільш неочікуваних місцях. Один з таких випадків трапився, коли нас покликала додому жінка з дітьми. Противник вигнав її і сам жив у хатині. Коли зайшли в будинок, то відразу помітили сім розтяжок. Після цього оглядали все дуже ретельно, і коли нам здавалося, що вже нічого не залишилося, то нашу увагу привернула купа одягу. Як виявилося, вони і його замінували. Нелюди просто, — згадує Ігор.
Зараз головне завдання саперного взводу — навчити в максимально короткі терміни українських піхотинців розрізняти міни та у критичній ситуації знешкоджувати їх.
Після теоретичного засвоєння основних фактів про міни та їхню різновидність сапери разом із піхотинцями встановлюють танкову міну і здійснюють дистанційний підрив.
— Коли ми перебуваємо не на бойовому виїзді, то це означає, що ми маємо час навчитися чогось нового. Навчання від саперів реально корисні для нас, адже піхота завжди перебуває «на нулі». Здобуті знання дають змогу врятувати життя та здоров’я. Що більше й краще ми тренуватимемося й вчитимемося тут, то більше в нас буде можливості скоріше зупинити ворога на «передку», — говорить піхотинець з позивним «Алі».
Фото автора
