Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Окрема механізована бригада «Холодний Яр» нині святкує п’яту річницю присвоєння почесного найменування на передовій східного фронту російсько-української війни. Кореспондент АрміяInform відвідав позиції самохідних артилерійських установок (САУ) бригади неподалік від Бахмута, де ні на хвилину не припиняються двобої великокаліберних гармат.
152-мм самохідна артилерійська установка 2С3 «Акація» надійно замаскована, прикрита гіллям та сіткою. Лише після отримання команди приготуватися до стрільби маскування знімається, екіпаж займає свої місця, оживає радіообмін:
— Дев’ятий наведений, заряджений.
— Дев’ятий, плюс. Дев’ятому, один заряд — вогонь.
— Постріл!
Гучний постріл «дев’ятки» долучається до загального гуркоту, свисту, вибухів та дзенькання осколків. Другий раз, третій…
ВІДЕО: Українська САУ «Акація» відпрацьовує по позиціях ворога на околицях Бахмута
За словами командира «дев’ятої» машини Олександра, їхня «Акація» (до речі, трофейна) працює щодня по переданих координатах. «Яка ціль — не знаємо, а про результати нам потім кажуть, після стрільби — влучили чи ні. Бува, кажуть конкретніше, яку саме ціль відпрацювали», — розповідає артилерист.
Навідник «Акації» Коля, який уже рік працює на 2С3, теж розповідає про свою роботу буденно: «Командир рахує, дає координати. Я виставляю кутомір, приціл, рівень, навожусь на точку наводки, доповідаю про готовність командиру. І ми відкриваємо вогонь».
Як правило, для 152-го калібру пункт управління дає координати укріплень та будівель з живою силою противника, по таких цілях стрільба ведеться кумулятивними та осколково-фугасними снарядами.
— Раніше сьогодні відпрацювали по КСП (командно-спостережний пункт. — Авт.) ворога і по групі операторів дронів, яка засіла в будинку, — каже начальник штабу дивізіону з позивним «Гранат». — А зараз відстріляли на відстань дев’ять кілометрів по околицях Бахмута, де в них розташований пересувний пункт управління, там теж «безпілотники» сидять. Ще працюємо трохи лівіше, у них там КСП, укріплення в них дуже добрі, ще й у паркінгу підземному сидять — пробити його дуже складно.
Самохідки дивізіону змінюють свої позиції приблизно раз на два дні, але це «правило» має багато виключень.
— Переміщення залежить від багатьох факторів, — говорить «Гранат». — От, наприклад, працюємо кумулятивними боєприпасами на дальність лише 8-10 кілометрів — частіше починаємо переміщуватися, тому що противник вважає, що працює по них танк. Тому вони починають обстрілювати все, що є в зоні ураження 8 км, причому обстрілюють доволі щільним вогнем.
Під час таких обстрілів і на такій відстані прикриття засобами ППО не має сенсу. Тому рятує лише маскування і швидка зміна позиції.
— Пару тижнів тому в іншу машину цієї ж батареї влучили прямим влучанням з артилерії. Всі вижили — особовий склад машини, слава Богу, був у бліндажі, — розповідає «Гранат». — Вони стояли в капонірі й перший снаряд прилетів між другим і третім катком. Ми викликали БРЕМ, почали евакуювати, і при евакуації було друге пряме влучання в корму машини. Пішла детонація, і один військовослужбовець з-поміж евакуаційної групи зазнав поранення, «трьохсотий».
Окрім артилерійських обстрілів, росіяни багато використовують ударні дрони-камікадзе «Ланцет». Командир бойової машини підтверджує ефективність металевої протиланцетної сітки, що встановлена над САУ — вона заважає дрону влучати безпосередньо по машині. «Але в „ланцетів“ уже є кілька модифікацій із дистанційним підривом, відповідно, кумулятивний струмінь може досягати машини», — говорить Олександр.
Нині посадки навколо Бахмута рясно «пересипані» позиціями різнокаліберної артилерії, зенітних і зенітно-ракетних установок. За пару кілометрів від «Акації» знаходимо позицію іншої САУ бригади, 122-міліметрової 2С1 «Гвоздика». Тут якраз відбувається зміна екіпажів: приймають позицію, уточнюють цілі — на відстані понад 15 км, бойові завдання, наявність бойового комплекту.
— Десять — з двома мінусами, шість — з трьома, чотири — з чотирма, — чутно голос «старого» командира. — Та в тебе набір повний! Є, прям, де розгулятися! — На запитання «Як відпрацювали?» говорить: — У мене чуйка, що гарно їм нап****вали.
На цій позиції обстріли суттєвіші, тому до складу розрахунку додається ще один, завдання якого — спостерігати за повітрям. За словами артилеристів, «ланцети» прилітають дуже часто, по 5-6 на день. Причому призвичаїлися працювати двійками, а то і трійками: перший пробиває сітку, другий — б’є в машину.
Дійсно, навіть за недовгий час нашого перебування на позиції обстріли практично не припинялися. Але навіть після потужних вибухів буквально в десятках метрів артилеристи жартують: «Це не по нас, це — по терикону» — більшість екіпажу пам’ятає цей жарт ще з часів АТО/ООС.
Роботу «Гвоздики» цього разу ми не побачили, хоча й поступила команда приготуватися, але згодом — «відбій». Пояснюють: «Не завжди стріляємо. Причиною може бути ворожа „пташка“ — аби себе не палити. А може хтось другий без нас їх відпрацював».
Фото і відео автора
