Для тих, хто не сидів тижнями під шквальними обстрілами, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, такі суми разом із бойовими 100 тис. можуть здатися захмарними….
Волонтерський центр при 30-му гарнізонному Будинку офіцерів у Бердичеві на Житомирщині діє вже чимало років. І особливо напруженою його робота була на початку широкомасштабного вторгнення московської орди в Україну. Як розповіли журналістові АрміяInform у Будинку офіцерів, волонтерок, які працюють над плетінням маскувальних сіток для наших захисників постійно, лише четверо, а ось тоді, в перші місяці відсічі широкомасштабного наступу ординців, щодня до Будинку офіцерів приходило по 50-60 активістів, які долучалися до виробництва сіток. Відтак, найбільше волонтери сплели маскувальних сіток саме тоді. Загалом же вмілими пальцями цих жінок сплетено вже понад 200 сіток різних розмірів.
З постійних «павучків» тут — дві Тетяни, Подольська та Федорова, Олена Обрадович та Надія Багінська. І кожну з цих жінок щось пов’язує з військом, кожна ненавидить війну та агресора, і кожна щосили намагається наблизити перемогу української армії.
читайте також:
Так, до прикладу, вчителька Олена Обрадович виросла у цьому військовому містечку, на Червоній Горі, і в дитинстві тут, у Будинку офіцерів, займалася бальними танцями. Виросла, як і всі її однокласники та сусіди, у сім’ї військового — батько закінчив службу на посаді заступника командира армійського корпусу. Вдруге доля привела вчительку української мови та літератури до Будинку офіцерів як уже дружину його співробітника. Чоловік Олени, Сергій Обрадович, багато років трудився тут у статусі працівника Збройних Сил України, а після початку «великої» війни був мобілізований та проходить військову службу. А брат Тетяни Подольської, Андрій — ветеран, який свого часу об’їхав тралом із самохідними артилерійськими установками прославленої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича весь Донбас у районі проведення АТО, а після 24 лютого минулого року повернувся до війська з пенсії та продовжує службу вже у складі окремого автомобільного батальйону. Тож у кожної волонтерки є для кого та в ім’я чого працювати.
Їхні вироби — маскувальні сітки для позицій та техніки, великі й величезні, літні та зимові — всю цю продукцію «хенд мейд» волонтери передають до різних військових частин. Це — і артбригада, і автобат, і підрозділи розвідки, і сформований у Бердичеві та районі батальйон територіальної оборони. Відгуки, запевняють у Будинку офіцерів, виключно позитивні.
