Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
З ініціативи ГО «Жінки зі сталі» у Координаційному штабі відбулася онлайн-зустріч з об’єднанням родин бійців ОЗСП «Азов» Національної гвардії України (в/ч 3057).
Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Участь у заході взяли представники Координаційного штабу, військової частини, Головного управління Національної гвардії України та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Що стосується фейкових «кримінальних справ», які порушені проти наших Захисників, або яким винесені «вироки» судів країни-агресорки, представник Штабу зазначив, що це не є перепоною для залучення їх до процесів обміну. Як і всі інші категорії військовослужбовців, що внесені до єдиного реєстру Національного інформаційного бюро, вони перебувають у полі зору Координаційного штабу і для їхнього звільнення застосовуються усі можливі інструменти. Він також додав, що з ворожої неволі вдається визволяти також військовослужбовців, які обліковані як безвісти зниклі, і про яких або дуже мало інформації, або вона зовсім відсутня.
За словами представниці Міжнародного комітету Червоного Хреста, простежити, чи доставлені листи родичів до місць утримань, немає змоги, бо отримавши ці листи від НІБу, МКЧХ передає їх російській стороні, а далі це вже внутрішнє питання та зобов’язання країни, яка утримує полонених.
«Якщо наші представники когось відвідали, то ми телефонуємо родинам і повідомляємо про це, — запевнила представниця МКЧХ. — Проте інформацію про місця утримання, в які ми отримали доступ і де відвідали військовополонених, не розголошуємо.»
Вона додала, що МКЧХ не зупинятиме свою роботу з військовополоненими, стосовно яких порушені «кримінальні справи» або вже винесені «вироки» російських судів.
Медична кураторка патронатної служби розповіла про медичне обслуговування та реабілітацію звільнених з полону Оборонців. Вона зауважила, що тривалість лікування та реабілітації залежить від різних чинників, і в кожному випадку повинен бути індивідуальний підхід.
