Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У травні 2023 року таємницю російського «Кинджала» було розкрито, а точніше — розвінчано міф про непереможність російської зброї. І зробили це українці — зенітники Повітряних Сил за допомогою американської зброї.
«Аналоговнєт» — запевняли росіяни, «будемо пробувати» — говорили ми. І зробили: першими у світі знищили аеробалістичну ракету Х-47 «Кинджал». Спочатку одну, а потім одразу шість, які ворог запустив майже одночасно з десятком інших балістичних ракет…
Вони витримали шалені повітряні атаки на Київ у травні, не дозволивши жодній із понад 200 цілей точно вразити об’єкти у столиці.
Вони освоїли сучасні зенітні ракетні комплекси різних виробників та обійшли теорію ймовірності, все частіше демонструючи 100-відсотковий результат.
Вони гордо носять шеврон «Освячені вогнем», адже саме їх ворог атакував першими на початку широкомасштабного вторгнення…
Мова йде про 96-ту зенітну ракетну бригаду повітряного командування «Центр», якою командує «Граніт» — полковник Сергій Яременко. Він розповів кореспонденту АрміяInform про своїх людей, про наполегливість та майстерність, яка шокує Захід, про 700 знищених цілей, кожна із яких дозволила уникнути масштабних руйнувань, а головне — людських жертв. Поділився полковник і деякими вражаючими історіями, які поки що залишаться «за кадром»…
— Ні для кого не секрет, що на Київщині створене досить потужне угруповання протиповітряної оборони. Проте навіть воно не може на сто відсотків гарантувати прикриття неба. Ми неймовірно вдячні західним партнерам за комплекси NASAMS, IRIS-T, а про Patriot ще рік тому ми і мріяти не могли. Утім, для такої держави, як Україна, цієї кількості зовсім не достатньо. Відмінних результатів вдається досягти як, звичайно, завдяки озброєнню, так і насамперед — майстерності зенітників, які практично ніколи не діють шаблонно. Той досвід, що ми здобули за рік війни, дає змогу своєчасно реагувати, підвозити ракети, перезаряджатись, змінювати позиції. Ви ж бачите, що жодна атака по Києву протягом травня свого успіху не досягла. Завжди кажу «дякую» всій бригаді після кожної знищеної цілі.
Сергій Яременко ділиться, що ще до 4 травня ніхто не був певен, що Patriot здатний знищувати ракети Х-47. Це довели українці. Жодна країна світу не має такого досвіду.
— Усі тренування із застосування комплексу Patriot за різними типами балістичних ракет, які є на озброєнні країни-агресора, проводили в режимі імітації. Та навіть під час симуляції повітряної обстановки результати не були 100-відсотковими. Наш підрозділ, перші розрахунки, які навчались менше ніж три місяці, зуміли знищити гіперзвукову ракету Х-47, яку путін відніс до розряду «аналоговнєт». Відверто кажучи, я і сам усвідомив, що ми збили саме «Кинджал», тільки після дослідження уламків аналітиками-експертами. А вже 16 травня ми довели, що це точно не випадковість. Майже одночасно з різних напрямків летіло 16 балістичних цілей, більшість із них прицільно на комплекс Patriot. Завжди пишаюсь підлеглими, та цього разу навіть я був шокований їхньою витримкою. Люди розуміли, що безпосередньо на них рухаються балістичні ракети. Вони не запанікували ні на секунду, діяли злагоджено та організовано, розподілили цілі по секторах, забезпечили їх знищення на мінімальній дальності, достатньо високо, аби зменшити вірогідність пошкоджень інфраструктури. Я був на зв’язку із командиром дивізіону і розумів, яке це серйозне професійне та моральне випробування. Після доповіді «Повітряний простір — чистий, усі цілі знищені» емоцій ніхто не стримував… Уже пізніше ми дізнались, що серед цих цілей було 6 «Кинджалів». Думаю, такі ж емоції, як у нас, були і в країн-партнерів. Кращої реклами для виробників не придумаєш, їхній комплекс реалізував себе повною мірою, довів, що здатний знищувати цілі, які росіяни позиціонували неможливими для збиття.
У зенітників є традиція позначати на комплексах знищені цілі. Та полковник Яременко каже, що трафарету «Кинджалу» поки не виготовили, хоч загалом Patriot за якийсь місяць роботи вже знищив понад 80 повітряних цілей.
— Цікаво було переглянути російські пабліки, де вони переконували, що Patriot застосовували американські розрахунки, адже його неможливо вивчити за той термін, який виділили країни-партнери. Насправді ж командир підрозділу, який навчався в США, вже за місяць телефонував і переконував: «Забирайте нас, ми вже все вивчили, все вміємо, готові захищати Україну!» Звісно, окрім знищення повітряних цілей, є чимало інших важливих аспектів, до прикладу, швидка зміна позицій. Тому ми продовжуємо аналізувати роботу західних комплексів, вивчаємо всі її тонкощі.
Сергій Яременко зауважує, що, на його думку, саме Patriot є одним із найбільш досконалих комплексів протиповітряної оборони. Проте, очевидно, що він не може працювати сам по собі. Для захисту України потрібна достатня кількість ЗРК різних типів як малої, так і середньої дальності, які в єдиній системі ППО прикриватимуть усі об’єкти.
— Тобто зараз головна проблема саме в кількості, яка визначається, зважаючи на перелік важливих державних об’єктів, що потребують прикриття. Зрозуміло, що закрити всю країну ми в будь-якому разі не зможемо. Навіть американці закрили виключно важливі державні об’єкти, угруповання військ, навчальні бази. Усю країну вдалось закрити хіба що Ізраїлю, завдяки сучасним технологіям та відносно невеликій площі. У нас — інша ситуація. Водночас проблеми з інтеграцією комплексів у загальну систему протиповітряної оборони України нині взагалі немає. Цей етап ми пройшли після отримання комплексів IRIS-T, Crotale, NASAMS… Нині без проблем інтегруємо хоч індійський комплекс і почнемо застосовувати. Наші зв’язківці роблять дійсно неймовірні речі — інтегрували в єдину систему обробки інформації данні, які надходять від радарів західних систем…
Полковник Яременко демонструє шеврон «Освячені вогнем» та розповідає, що зранку 24 лютого 2022-го по бригаді прилетіло 26 ракет. «Граніт» наголошує, що певна кількість техніки частково була пошкоджена не тому, що бойові розрахунки не були готовими чи не розуміли намірів противника. А тому, що удари завдавали балістичними ракетами, а засобів для протидії в Україні не було… Та робота зенітників все одно не зупинялась ні на день.
— Із перших днів війни величезною була роль льотчиків — «привидів Києва», саме їм віддавались пріоритети тоді в роботі. У такій конфігурації крок за кроком ми звільняли Київщину. А далі настав етап відновлення озброєння. Окремі підрозділи відновлювались за рахунок державних підприємств оборонної промисловості, три — відновили силами своїх розрахунків у польових умовах. Вже після того, як ми довели всьому світу незламність нашої ППО, країни-партнери до нас прислухались і почали передавати новітнє озброєння. Поступово ефективність підвищились. Зараз ми маємо засоби, що здатні протидіяти балістичним цілям. Гострим залишається лише питання кількості цих засобів. ППО рік тому і зараз — це кардинально різні речі. Сподіваюсь ще через рік ми також побачимо значно потужніший рівень протиповітряної оборони.
Командир стверджує, що за час війни бригада неймовірно виросла. Це сильний, вмотивований, злагоджений організм, секрети успішної роботи якого обов’язково вивчатимуть у військових підручниках.
— Наші люди володіють дійсно безцінним досвідом, і я зовсім не перебільшую. Впевнений, що ми викладемо його в книгах, які вивчатиме нове покоління зенітників. Завдяки цілому комплексу заходів введення в оману противника, постійній зміні позицій, різним тактичним прийомам нам вдалось обійти систему теорії ймовірності. Зрозуміло, що всі зенітники бригади хочуть перенавчатись на новітні комплекси. Обираємо серед молодих та перспективних, а ще чесних та патріотичних. Але, зрештою, у нас інших і немає. Впевнений, що увесь «спадок СРСР» поступово ставатиме історією, а бригада повністю переозброїться сучасною технікою. Переконаний, зараз уже всі зрозуміли, наскільки важливо інвестувати у протиповітряний захист країни…
