Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Ці слова — уривок із таємної вказівки одного з організаторів жовтневого перевороту 1917 року Льва Троцького. Відправляючи радянських агітаторів до України, він казав: «Пам’ятайте… що так чи інакше, а нам необхідно повернути Україну росії. Без України нема росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хлібу, солі, Чорного моря росія існувати не може, вона задихнеться, а з нею і радянська влада і ми з вами… Ні на хвилину не забувайте, що Україна має бути нашою, а нашою вона буде лише тоді, коли буде радянською, а Петлюра викинутий з пам’яті народу назавжди».
Ця настанова є гарною ілюстрацією справжніх цілей більшовиків, коли 100 років тому вони, не гребуючи жодними засобами, ламали українську державність.
Водночас вона якнайкраще показує й мету сучасних нащадків більшовиків — російських окупантів, які розв’язали найстрашнішу війну ХХІ століття.
Наведеною вище цитатою завершив свій виступ Олексій Серветник, представник Центрального міжрегіонального відділу Українського національного інституту пам’яті на семінарі «Історія — (не) пропаганда. Війна за минуле», що відбувся у Вінниці. Захід був проведений для музейників, освітян і всіх містян, хто цікавиться історією, та мав на меті висвітлити боротьбу українського народу за свободу та соборність, а також знайти шляхи ефективного подолання російської історичної пропаганди задля зміцнення української державності.
Загалом свій виступ Олексій Серветник присвятив історичним паралелям у героїчній боротьбі українців за утвердження суверенітету власної держави. Основну увагу спікер зосередив на подіях минулого — початку цього століття. Він зауважив, що у 1900 роках українці переживали процес перетворення народу в націю та прагнули створити власну національну державу.
— Так на фоні лютневої революції в російській імперії в Києві була створена Українська Центральна рада, головою якої був обраний Михайло Грушевський, а також утворено уряд. У листопаді того ж року в Києві проголосили УНР, розпочалось творення українського війська, українізація російської імператорської армії, запровадження військової термінології козацької доби, вводилися українські військові ранги. Проте більшовики, які прийшли до влади після перевороту, дуже швидко почали війну порти України. Тут ми можемо навести таку паралель: ленін висунув українцям цинічний ультиматум, у якому звинуватив їх у «нечуваній зраді революції». І вже у 2014 році путін звинувачує українців у зраді «русского мира», закидаючи їм, що вони «хунта, фашисти, каратєлі» тощо.
Вторгнення в Україну більшовики обґрунтовували потребою «захисту трудящих», путін — необхідністю захисту «русских и русскоязичних» в Україні.
У січні 1918 р. було розгорнуто широкомасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Радянський командир муравйов, наступаючи на Київ, так закликав своїх бійців: «Наше бойове завдання — взяти Київ… Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків — нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо».
— Через понад сто років бачимо, що методи російських окупантів не змінюються, вони лише відточуються в своїй цинічності та жорстокості, — підкреслив представник УІНП.
Також спікер нагадав учасникам заходу і про тактику більшовиків, застосовану у 1918 році, щодо проголошення так званих квазіреспублік: Донецько-Криворізької, Таврійської, Одеської радянських республік. У 2014 році нащадки більшовиків пішли шляхом своїх кривавих пращурів, проголосивши так звані днр, лнр.
Натомість українці нині, як і сто років тому, безстрашно та героїчно б’ються за свою незалежність. Як за часів УНР на захист новоствореної держави стали добровольці, так само сталось і в 2014-му, коли армії підставили плече добровольчі підрозділи. Можна пригадати і успішний похід 1918 року, коли кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Крим від більшовиків, і славнозвісний рейд 2014 року 95-ї бригади під командуванням генерала Михайла Забродського, який назвали найдовшим рейдом бронетехніки у новітній воєнній історії.
— Як більшовики не намагались перешкодити консолідації українців навколо визвольних змагань за утворення держави, наші славні пращури проголосили свою незалежність. Тому маємо пам’ятати, що у 1991 році ми відновили, а не здобули свій суверенітет. Сьогодні українські воїни на передовій успішно ведуть боротьбу проти заклятого ворога, поступово звільняючи наші території. Немає жодного сумніву в тому, що наші захисники виженуть окупантів із української землі. А ми тут, в тилу, кожен на своєму місці маємо докладатись до інформаційного спротиву, відновлюючи національну та історичну пам’ять, — підсумував Олексій Серветник.
читайте також:
Організаторами заходу виступили Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності, Музей Вінниці, Вінницький обласний краєзнавчий музей та органи місцевого самоврядування. Фахівці цих організацій під час семінару представили учасникам заходу свої доповіді. Так, Сергій Гула, заступник директора з наукової роботи «Музею Вінниці», проаналізував результати опитування вінничан щодо їхніх настроїв у перші дні широкомасштабної війни та рік потому. А Євгеній Сафар’янс, заступник директора з виставкової роботи «Музею Вінниці», поділився досвідом колаборації громадських ініціатив і держави у постанні та розбудові музеїв.
Фото автора
