Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
АрміяInform уже розповідала про те, як в оперативному командуванні «Північ» проходить курс підготовки марксменів.
Сьогодні ми розповімо про те, які завдання на полю бою сучасного марксмена, чи може він у майбутньому стати снайпером та які критерії відбору інструкторів для цього курсу.
На ці запитання нашому кореспондентові відповів керівник курсу підготовки марксменів Олександр.
«Марксмену, коли він помітив ціль, потрібно швидко провести розрахунки та зробити постріл»
— Марксмен на полі бою має стежити за своїм сектором, чітко визначати кількість помічених цілей, вміти ухвалювати рішення щодо пріоритетності цілі, по якій треба відпрацювати в першу чергу, щоб його штурмова група пішла вперед… І коли група наближається до нього, марксмен має змінювати позицію на іншу. У нього повинні бути передбачені кілька вогневих позицій по ходу всього просування. Коли група підходить до однієї контрольної точки, то далі вже вона прикриває переміщення марксмена. Коли він перемістився, зайняв сектор, то знову починає рухатися вся група, — пояснює автору керівник курсу Олександр.
Олександр моделює ситуацію, коли марксмен побачив двох ворожих стрільців, а за ними — кулеметника:
— Кулеметника він має зняти першим, а стрільцями займеться піхота. Далі — марксмен побачив ворожого гранатометника, який може зупинити бронетехніку. Наступним він має ліквідувати саме його. Тим самим він допоможе своїй групі атакувати. Таким є один із головних принципів роботи марксмена… Він може помітити ціль ближче від себе, далі від себе, в укритті чи не в укритті — все це робить його роботу більш різноманітною, ніж у снайпера. Тому що марксмену, коли він помітив ціль, потрібно миттєво провести розрахунки та зробити влучний постріл, — каже Олександр.
«Для цієї професії дуже важливий гарний зір…»
Він зауважує, що приціли на зброї марксменів не дають збільшення й вони не діоптрійні.
— Тому для цієї професії дуже важливий гарний зір… У перший же день у нас на курсі проходять профвідбір — у психолога, медиків. Я також проводжу співбесіду. Бо хочу дізнатися, чи по-справжньому зацікавлений військовий стати марксменом. Якщо людина приїхала без особливого бажання працювати — то навряд чи щось із неї вийде. Тому що головне — це бажання, — наголошує керівник курсу.
І додає, що для марксмена також важливими є базові математичні знання, бо доведеться працювати з дробовими цифрами.
— Далі — це фізична підготовка. Військовослужбовці, яким за 50, іноді не витримують навантажень, які трапляються через активні переміщення на полі бою, стрільбу з незручних позицій. Тому вік важливий… Також нам необхідно, щоб у військовослужбовців була психологічна стійкість. Я часто бачу, як вони стріляють і у них, скажімо, не все виходить. Хлопці починають нервуватися. Але якщо не виходить — це не страшно, бо ти вчишся. Тому ми ще й вчимо бути терплячими… На початку курсу найчастіше запитання: коли ми стрілятимемо? А ми відповідаємо: спочатку навчіться правильно тримати в руках гвинтівки. Всьому свій час, — каже Олександр.
Він зазначає, що й у снайпера, й у марксмена найголовніший показник — це настріл:
— Чим більше буде використано військовим патронів, чим більше він влучить у ціль, тим краще він розумітиме техніку пострілу. Що марксмену, що снайперу стріляти треба – постійно. Якщо марксмен втрачає інтенсивність настрілу, він втрачає навички. Це як у спортсмена, який має постійно тренуватись, щоб підтримувати форму. Ми – інструктори − теж беремо гвинтівки і намагаємося щодня стріляти хоча б по 20 набоїв за раз.
Окремо керівник курсу зауважує, що кожен успішний марксмен згодом може стати снайпером.
«Усе, чого ми вчимо тут, засновано на бойовому досвіді всіх наших інструкторів»
— Протягом курсу, звісно, зростає рівень готовності кожного майбутнього марксмена. Першого дня всі «мажуть» навіть на дистанції 100 метрів, а з часом легко влучають у ціль на відстані 500 метрів. Але для цього треба багато тренуватись. Спочатку військовослужбовці вчаться стріляти лежачи. Потім — з коліна, стоячи, у русі, у русі з перешкодами, — перелічує Олександр.
Окремо він розповідає, як має діяти марксмен у різних видах місцевості:
— Наприклад, у місті багато споруд, через які не видно місцевих об’єктів. Відповідно, коли в будівлі є вікна, що дозволяють прострілювати його наскрізь, це треба враховувати. Також марксмен має вміти визначати, що проти нього зараз може працювати ворожий марксмен… У населений пункт не варто брати із собою їжу, яка має сильний запах — місцеві собаки можуть це відчути та видати тебе.
Марксмен має враховувати взаємодію з природою.
— Він повинен знати, наприклад, який вид трави зав’яне і змінить колір, якщо її зірвати. Має знати, які комахи можуть зустрітися в певній місцевості, чи можуть вкусити і які з них є небезпечними для людини, — розповідає далі керівник курсу.
«Снайпер може навчати марксмена. Навпаки — ні…»
Розмова заходить про вимоги до інструкторів, які готують марксменів.
— Вони повинні вміти подати навчальний матеріал. Тому що часто висококласний професіонал не може передати свої знання іншим… Мої ж інструктори — це ретельно відібрані люди. Вони снайпери взагалі. Снайпер може навчати марксмена. Навпаки — ні… І для інструктора важливо бути завжди спокійним. Запальним він не має бути нізащо… Я, як начальник курсу, ще звертаю увагу на те, як інструктор працює з тими, хто є найслабшим. З найслабшими, навіть коли всі відпочивають, треба продовжувати працювати, підтягувати до загального рівня групи. В одного інструктора у групі зазвичай до 10 військовослужбовців, — каже Олександр.
Він уточнює, що програма підготовки на курсі побудована й на тому бойовому досвіді нашої армії, який уже набутий після 24 лютого 2022 року:
— Усе, чого ми вчимо тут, це на основі бойового досвіду — мого і наших інструкторів.
Фото Дмитра Юрченка
