Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Коза Снєжка — мешканка селища Нова Гусарівка, що на Харківщині. Тварина, як люди, також постраждала через російську агресію — кілька тижнів тому вона наступила на протипіхотну міну та втратила частину ноги. Їй пощастило залишитися живою, а ось її посестру довелося дорізати через тяжкі поранення, які та дістала, підірвавшись на «пелюстці».
— Наче й дивились, щоб не було мін, але… Одну козу довелося «прибрати»: були ампутовані ноги, поранено грудину. А Снєжку ось врятували — вона вагітна, шкода було різати. Робили їй перев’язки, хотіли протез зробити. Спробували прилаштували шланг, але він спадає, як закріпити — не знаємо. Дивимось — і на трьох стрибає, — розповідає господарка кози Віра Адаменко.
Під час нашої розмови тварина прислуховується і, ніби розуміючи, що мова йде про неї, протягує ніжку, демонструючи куксу.
Снєжка — не єдина поранена в Новій Гусарівці. Від протипіхотних мін, якими окупанти закидали місцевість, аби сповільнити рух українських підрозділів під час осіннього контрнаступу, постраждало вже кілька місцевих жителів. За словами представників ДСНС, рівень забрудненості цього населеного пункту дуже високий — крім ПФМ, тут зустрічають і ОЗМ, і протитанкові міни… Аби хоч якось поратися по господарству та городу, люди вдаються до небезпечних заходів — підривають «пелюстки» за допомогою підручних матеріалів. Ось і пані Віра — не виключення. Жінка розповідає, що, знайшовши вибуховий пристрій, бере його за плаский кінець руками, відносить на безпечну відстань та позначає це місце яскравою стрічкою — аби сапери знешкодили його… Рятувальники своєю чергою застерігають від таких дій та вкотре наголошують, що це дуже небезпечно.
Саме в Новій Гусарівці представники ДСНС почали тестувати нову машину для розмінування. Засіб на базі трактора Т-150 харківського виробництва з елементами танкового обладнання було створено спільними зусиллями саперів, військових та науковців з Харкова за сприяння Харківської обласної військово-цивільної адміністрації.
За словами одного з винахідників машини Івана Яловола, на її розробку пішло близько півтора місяця.
— Розробили креслення, зібрали. Прилаштували каткові мінні трали, які встановлюються на танках. З їхньою допомогою робляться проходи через мінні поля. Один каток важить 350 кг.
Машина роботизована та керується дистанційно за допомогою пульта — це дозволяє вберегти життя та здоров’я рятівників. Оператор може керувати нею з безпечної відстані — близько 100 метрів. Засіб здатен знешкоджувати протитанкові, протипіхотні міни та розтяжки.
— Принцип роботи — натискання. Тобто каток від трактора під час руху натискає на землю, і те, що є у землі, має спрацювати. Або якщо це розтяжки, він їх просто знімає, — пояснює керівник групи управління розмінуванням ДСНС у Харківській області Максим Мельник.
Ось і зараз, під час демонстрації роботи засобу для розмінування, під катком розривається 4 міни — на відрізку близько 50 метрів. За кілька днів сапери в такий же спосіб на цій ділянці знешкодили 33 «пелюстки».
Поки що цей механізм випробовується у єдиному екземплярі — наразі враховуються та корегуються недоліки. Якщо надалі засіб пройде сертифікацію, то незабаром він буде запущений у серійне виробництво. Це дасть змогу значно пришвидшити процес розмінування територій Харківської області.
Крім того, за словами представників ДСНС, машина в десятеро дешевша за аналоги закордонного виробництва, ціна яких сягає 1,3 млн доларів.
— Ми проаналізували ту техніку іноземного виробництва, яка є в нас в наявності, і розробили на базі наших потужностей такий засіб, який є більш ефективним і безпечним для саперів. Він в змозі проходити за світовий день відстань до 44 стовпів (близько 2,2 км. — Авт.), що фактично в 8 разів більше того, що можуть робити іноземні аналоги. Крім того, для нашої машини ми завжди маємо в наявності ремонтні комплекти — які б міцні засоби для механічного розмінування не були, все одно вони дістають пошкодження при наїзді на протитанкові міни та потребують поточного ремонту. Розрахунковий час, аби поставити в стрій цю машину, складає 3 години після підриву на такій міні, — розповідає директор департаменту цивільного захисту Харківської області Іван Сокол.
За його словами, в регіоні на сьогодні функціонує 7 одиниць техніки для механічного розмінування та 250 фахівців від ДСНС, але цього вкрай недостатньо, адже деокуповані території надзвичайно забруднені.
— Аби повністю розмінувати Харківську область впродовж року, ми потребуємо близько 120 тисяч саперів, які б працювали щоденно, а також 500 одиниць техніки. На цей момент розміновано менше ніж один відсоток територій регіону, — пояснює посадовець.
Фото автора, відео Руслани Богдан
