Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Трирічна бельгійська вівчарка Малінуа на ім’я Сіріус та дворічна німецька вівчарка на ім’я Бесі – не новачки в саперній справі. Перед тим як приступити до виконання поставлених завдань, чотирилапі помічники проходять кінологічну школу у Центрі протимінної діяльності, а вже потім приступають до роботи.
Про це повідомляє ДССТ.
Штаб-сержант інженерно-саперного батальйону Андрій Богатиренко розповідає, що собаки допомагають там, де не завжди під силу людині знайти вибухонебезпечний предмет, зокрема у важкодоступних місцях та під завалами. Коли собака знаходить підозрілий предмет, вона подає знак: або лягає, або сідає. Кожен кінолог знає детально повадки свого підопічного. Місце знахідки позначають, а далі справа за саперами.
Робочий день у Сіріуса і Бесі скорочений, адже собака – не робот і їй треба давати відпочити від навантажень. У жарку пору року перерви для відпочинку дещо більші. Міннорозшукова собака використовує свій нюх під час пошуку — і це є великим навантаження на її нервову систему. Відпочинок, а далі знову до роботи.
Для захисту собакам так само, як і людям одягають бронежилети та захисні окуляри, аби уникнути травмування. А після напруженого дня, розповідає Андрій Богатиренко, їх підопічні залюбки приймають водні процедури, як своєрідний релакс.
Завдяки копіткій роботі кінологічних розрахунків щодня площа очищеної української землі поступово збільшується.
