Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Навіть така проста річ, як димові гранати, є важливим інструментом для військових дій і в сучасній війні для них знаходиться безліч варіантів застосування. Проте, основне призначення не змінюється століттями — створення тимчасового прикриття, введення противника в оману, приховування переміщення військ, їхні позиції та дії.
Слова про століття — не перебільшення: дим, як засіб маскування військових операцій та створення тимчасових перешкод для противника, широко використовувався у війнах минулого з давніх-давен. Якщо говорити про історичні часи, то, можливо, перший зафіксований факт використання диму у військовій тактиці відноситься аж до VII столітті до нашої ери. Тоді, під час вторгнення ассирійців у Вавилон, окупанти використали густий дим над річкою Євфрат, або непомітно її перейти.
Як розповів для АрміяInform доктор історичних наук Дмитро Білий, масово дим у війнах почали застосовувати в середньовіччі, коли з’явилися потужні фортеці й замки. Тоді стало звичайною річчю розпалювання вогнища з мокрого дерева, щоб створити густий дим для прикриття фортець, або зробити фортифікаційні споруди невидимими для противника.
«Дим використовували у війнах завжди, — говорить Дмитро Білий. — Наші козаки робили це дуже ефективно. Наприклад, підкоп заливали нафтою і підпалювали, або підпалювали хмиз — дим створював своєрідну «газову атаку» на противника. Дим допомагав козакам і під час облоги фортець, і під час оборони».
У XVIII-XIX століттях промисловість дійшла до створення димових шашок. А в Першій світовій війні дим уже постійно використовували для створення тимчасових перешкод, що давали можливість солдатам переміщуватися під прикриттям. Наступний глобальний збройний конфлікт, Друга світова війна, вивів димове маскування на новий рівень — з’явилися димові гранати, які приховували не лише підрозділи, а й окремі об’єкти, броньовані машини тощо.
Сучасні димові гранати можуть створювати дим різних кольорів — білий, чорний, зелений, синій тощо. Це дозволяє використовувати їх і як сигнальні засоби або для маркування території. Крім того, димові гранати можуть бути використані для зниження ефективності противника, що спостерігає за нашими військовими діями. Хмара диму ускладнює спостереження за нашими діями та, окремо, допомагає нашим штурмовим підрозділам підійти непоміченими до позицій противника.
Окреме питання, застосування димових гранат на механізованій техніці. Як уважно подивитися на тактико-технічні характеристики бойових та спеціальних машин, які нам передають союзники, то чи не на кожній установлений димовий гранатомет. Це не забаганка, а важлива функція машини розмінування, бронетранспортера, розвідувальної машини. Цікавий факт: за словами багатьох військових експертів, димова завіса створює перешкоди навіть для ворожих тепловізорів. І ті кілька хвилин, поки в повітрі не розвіюються дисперсні частки, відіграють важливу роль для нашої перемоги.
Окрім бойових дій, димові гранати можуть використовуватися і в «цивільних» ситуаціях, як-от пожежа чи стихійне лихо, тут вони виступають маркером для рятувальних служб.
Нещодавно український військово-промисловий комплекс представив власну розробку — димову гранату Д-1. АрміяInform спілкувалася з військовими, які використовують ці гранати, і схвально відгукуються про них.
Які димові гранати нині застосовуються в арміях світу?
У різних арміях світу застосовуються різні типи димових гранат залежно від їх призначення та специфіки використання. Ось кілька прикладів найпопулярніших димових гранат:
- M18 — це типова димова граната, яка використовується в армії США та інших країнах світу. Ця граната має кілька кольорів диму, включаючи зелений, червоний та білий. Вона може бути використана для маркування цілей, приховування від противника, створення димових завіс та інших цілей;
- РГД-2 — димова граната, яка використовується в російській армії. Вона має жовтий колір диму та може бути використана для маркування цілей, приховування та інших цілей;
- L8A1 — британська димова граната з димом білого кольору;
- DM11 — німецька граната. Має сірий колір диму та використовується для створення димових завіс й інших цілей.
Підкреслюємо, що це лише декілька прикладів димових гранат, які використовуються в арміях світу. Кожна країна може мати свої власні димові гранати зі специфічними характеристиками та особливостями використання, залежно від своїх потреб та завдань. Деякі країни також розробляють власні димові гранати з технологіями, що відрізняються від тих, що застосовуються в інших країнах.
Наприклад, деякі виробники димових гранат пропонують гранати з більш тривалим часом дії, які можуть створювати димові завіси на декілька хвилин, або гранати з водорозчинними кольоровими барвниками, які можуть бути легко видалені після використання. Деякі засоби можуть мати й інші функції: гранати-світлофори для регулювання трафіку; гранати для збільшення видимості під час пошуку та рятувальних операцій тощо.
Сьогодні димові гранати «добралися» навіть до дронів, які можуть їх скидати в потрібному місці під час бою.
Загалом, димові гранати залишаються важливим засобом візуального маркування та обмеження видимості на полі бою.
Цікавий факт про використання диму в авіації розповів експерт з авіаційного озброєння, кандидат технічних наук Михайло Степаненко: «Під час бойових дій у В’єтнамі американським льотчикам не повідомляли колір диму, яким маркували своє місце розташування наземні війська. Адже противник спеціально застосовував свої димові шашки, аби приманити літак у потрібне собі місце. Також для додаткової безпеки американці застосовували описові назви кольорів, наприклад, — «вишневий» для червоного, «лаймовий» для зеленого, «лимонний» або «банановий» для жовтого, «виноградний» для фіолетового та подібне».
Фото автора
