«При всіх важких подіях в минулому я вміла розрізняти між добрими і поганими людьми, була свідома, що є добрі і погані люди в кожному народі. А тепер я почала…
Через війну кількість військових та цивільних, які потребують протезування, постійно зростає. Попри всі проблеми цієї галузі, Україна повністю забезпечує безкоштовне протезування і реабілітацію осіб, постраждалих внаслідок військової агресії рф. Про виклики у сфері протезування розповіла в ефірі телемарафону «Єдині новини» Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
— Зараз для нас найбільш важливо підготувати достатню кількість фахівців, які мали б необхідні кваліфікації і забезпечували високу якість протезування. Ми розуміємо, що сьогодні хлопці і дівчата, коли починають протезування, потребують протезів найвищої функціональності. Тому є необхідність підняти професійний рівень наших протезистів, — зазначила вона.
За словами Міністра соцполітики, нині в Україні 40 компаній виготовляють протези і ортези. Це приватний бізнес, якому держава сплачує кошти в рамках певних граничних сум, а людина, яка потребує протезування, має можливість обирати саме того виробника, якому вона довіряє, який ближчий до її місця проживання, з яким зручно співпрацювати. Це дозволяє розвивати конкуренцію на цьому ринку, адже кожен новий виробник готовий покращувати свої умови надання послуг, якісні компетенції, щоб отримати більше клієнтів. Разом з тим держава організовує для всіх протезистів курси підвищення кваліфікації, і у зв’язку з цим співпрацює практично з усіма світовими виробниками деталей для них.
Водночас Оксана Жолнович наголосила, що українські протези нічим не поступаються закордонним моделям.
— Протези українського виробництва складаються з найбільш сучасних комплектуючих, що створюються в усьому світі. Ми закуповуємо і Össur, і Ottobock, інші запчастини, які визнані світовими лідерами у виробництві протезів та запчастин. Єдине, що формується в Україні, — це їхня правильна комплектація в один протез і культеприймач. І це важливо робити саме в Україні, тому що людина, яка протезується, постійно повинна взаємодіяти з протезистом, бо культя то худне, то поправляється — весь час треба все підправляти, підкручувати, це постійний процес, який варто розвивати саме в Україні, — розповіла Оксана Жолнович.
Досі в суспільстві не достатньо інформації про те, що держава безкоштовно забезпечує протезами і оплачує їхнє подальше обслуговування та реабілітацію осіб з інвалідністю. Водночас у цій галузі чимало стереотипів. Зокрема, існує багато ілюзій щодо біонічних протезів, які дозволяють жити повноцінним життям навіть без кінцівки, тому на них найбільший попит.
— Біонічний протез дуже функціональний, але не найкращий. Насправді він не всім потрібен і не всім підходить. Дуже багато людей, які користуються протезами верхніх кінцівок, відмовляються від біонічного протеза, тому що в побуті набагато зручніше користуватися механічним чи «гачком». Крім того, біонічний протез дуже чутливий, він не підніме нічого важкого, боїться пороху та вологи, якщо пітніє рука, то можуть замикати контакти. Насправді з цим протезом багато нюансів, тому я би не налаштовувала всіх на біонічний протез верхньої кінцівки, — зазначила Оксана Жолнович.
Оптимальний протез варто обирати разом з протезистом і реабілітологом, враховуючи всі потреби і умови конкретної людини, її спосіб життя після травми та сферу діяльності.
— Для всіх військових, які планують повертатись на службу, підходять інші протези — більш стійкі й витривалі. У нас величезний спектр протезів, не варто створювати в цій сфері упереджень, дослухайтеся до протезистів і реабілітологів і довіряйте їм. Досить часто людина отримує протез, який хоче, а потім не може ним користатися. А це значні кошти, ми витрачаємо 1,5–2 мільйони гривень, щоб поновити функціональність людини, а потім цей протез лежить на поличці. Це один з викликів сфери протезування, — наголосила Оксана Жолнович.
Внаслідок війни значно зросла потреба в протезуванні верхніх кінцівок, зазвичай у мирний час більше протезуються нижні кінцівки. Крім того, нині збільшилась кількість складних видів протезування, необхідних після глибоких ампутацій. Це виклик і для українських, і для світових протезистів. Тому що і за кордоном такої кількості унікальних випадків ампутацій дуже мало.
— Іноземні фахівці приїздять сюди, допомагають українським спеціалістам правильно протезувати, підвищують їхній рівень кваліфікації, але і покращують свій професіоналізм, працюючи зі складними випадками. Ми постійно збільшуємо кількість залучених міжнародних експертів та тренерів високого рівня, щоб навчати українських протезистів. І зараз плануємо побудувати системну освіту в цій галузі з нуля, бакалаврську і магістерську, на базі Національного університету «Львівська політехніка», — повідомила Міністр соціальної політики України.
