Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Через війну кількість військових та цивільних, які потребують протезування, постійно зростає. Попри всі проблеми цієї галузі, Україна повністю забезпечує безкоштовне протезування і реабілітацію осіб, постраждалих внаслідок військової агресії рф. Про виклики у сфері протезування розповіла в ефірі телемарафону «Єдині новини» Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
— Зараз для нас найбільш важливо підготувати достатню кількість фахівців, які мали б необхідні кваліфікації і забезпечували високу якість протезування. Ми розуміємо, що сьогодні хлопці і дівчата, коли починають протезування, потребують протезів найвищої функціональності. Тому є необхідність підняти професійний рівень наших протезистів, — зазначила вона.
За словами Міністра соцполітики, нині в Україні 40 компаній виготовляють протези і ортези. Це приватний бізнес, якому держава сплачує кошти в рамках певних граничних сум, а людина, яка потребує протезування, має можливість обирати саме того виробника, якому вона довіряє, який ближчий до її місця проживання, з яким зручно співпрацювати. Це дозволяє розвивати конкуренцію на цьому ринку, адже кожен новий виробник готовий покращувати свої умови надання послуг, якісні компетенції, щоб отримати більше клієнтів. Разом з тим держава організовує для всіх протезистів курси підвищення кваліфікації, і у зв’язку з цим співпрацює практично з усіма світовими виробниками деталей для них.
Водночас Оксана Жолнович наголосила, що українські протези нічим не поступаються закордонним моделям.
— Протези українського виробництва складаються з найбільш сучасних комплектуючих, що створюються в усьому світі. Ми закуповуємо і Össur, і Ottobock, інші запчастини, які визнані світовими лідерами у виробництві протезів та запчастин. Єдине, що формується в Україні, — це їхня правильна комплектація в один протез і культеприймач. І це важливо робити саме в Україні, тому що людина, яка протезується, постійно повинна взаємодіяти з протезистом, бо культя то худне, то поправляється — весь час треба все підправляти, підкручувати, це постійний процес, який варто розвивати саме в Україні, — розповіла Оксана Жолнович.
Досі в суспільстві не достатньо інформації про те, що держава безкоштовно забезпечує протезами і оплачує їхнє подальше обслуговування та реабілітацію осіб з інвалідністю. Водночас у цій галузі чимало стереотипів. Зокрема, існує багато ілюзій щодо біонічних протезів, які дозволяють жити повноцінним життям навіть без кінцівки, тому на них найбільший попит.
— Біонічний протез дуже функціональний, але не найкращий. Насправді він не всім потрібен і не всім підходить. Дуже багато людей, які користуються протезами верхніх кінцівок, відмовляються від біонічного протеза, тому що в побуті набагато зручніше користуватися механічним чи «гачком». Крім того, біонічний протез дуже чутливий, він не підніме нічого важкого, боїться пороху та вологи, якщо пітніє рука, то можуть замикати контакти. Насправді з цим протезом багато нюансів, тому я би не налаштовувала всіх на біонічний протез верхньої кінцівки, — зазначила Оксана Жолнович.
Оптимальний протез варто обирати разом з протезистом і реабілітологом, враховуючи всі потреби і умови конкретної людини, її спосіб життя після травми та сферу діяльності.
— Для всіх військових, які планують повертатись на службу, підходять інші протези — більш стійкі й витривалі. У нас величезний спектр протезів, не варто створювати в цій сфері упереджень, дослухайтеся до протезистів і реабілітологів і довіряйте їм. Досить часто людина отримує протез, який хоче, а потім не може ним користатися. А це значні кошти, ми витрачаємо 1,5–2 мільйони гривень, щоб поновити функціональність людини, а потім цей протез лежить на поличці. Це один з викликів сфери протезування, — наголосила Оксана Жолнович.
Внаслідок війни значно зросла потреба в протезуванні верхніх кінцівок, зазвичай у мирний час більше протезуються нижні кінцівки. Крім того, нині збільшилась кількість складних видів протезування, необхідних після глибоких ампутацій. Це виклик і для українських, і для світових протезистів. Тому що і за кордоном такої кількості унікальних випадків ампутацій дуже мало.
— Іноземні фахівці приїздять сюди, допомагають українським спеціалістам правильно протезувати, підвищують їхній рівень кваліфікації, але і покращують свій професіоналізм, працюючи зі складними випадками. Ми постійно збільшуємо кількість залучених міжнародних експертів та тренерів високого рівня, щоб навчати українських протезистів. І зараз плануємо побудувати системну освіту в цій галузі з нуля, бакалаврську і магістерську, на базі Національного університету «Львівська політехніка», — повідомила Міністр соціальної політики України.
