У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Стримуючи навалу рашистів на підступах до Авдіївки, морпіхи не тільки міцно тримають оборону, але й час від часу проводять активні контратакуючі дії, завдаючи ворогу нищівних ударів. Разом зі зведеною броньованою групою одного з підрозділів морської піхоти кореспондент АрміяInform побував на найгарячішій ділянці фронту.
Перше, що вразило, коли побачив зведену групу в складі двох американських бронетранспортерів М113, високопрохідних автомобілів Humvee і Багі, це рівень її мобільності й злагодженості. В умовах складного рельєфу, дефіциту часу і постійного вогневого впливу з боку противника група швидко переміщується по передньому краю, вміло маневрує і завдає вогневого враження по виявлених цілях. Особовий склад виконує завдання в тісній взаємодії з аеророзвідкою і артилерійськими підрозділами.
Отримавши наказ, морські піхотинці швидко займають місця у броньованих машинах, завантажують додатковий боєкомплект та інше необхідне спорядження. Після нетривалого маршу виходимо на визначений рубіж оборони. Лунає команда на розвантаження і заняття позицій. Щоб передчасно не виявити себе, морпіхи діють максимально уважно і приховано, щоб залишатися непримітними для ворога. Основну увагу приділяють маскуванню. Техніку розосереджують у лісовому масиві, виставляють дозори і секрети.
— На сьогодні в нас уже є визначені цілі, тому готуємося відвідати ворога та передати йому наші «гостинці», — ділиться планами командир взводу роти вогневої підтримки Ілля.
Досвідчений командир очолює екіпаж пересувного гранатометного розрахунку на базі автомобіля Багі і вже має за плечима досвід дій у складі мобільних вогневих груп. Під час активних боїв за Піски та Водяне він неодноразово разом зі своїми побратимами влаштовував пастки ворогу і знищив багато орків, які штурмували їхні позиції. Свою Багі морпіхи назвали «Ніч».
— Діємо ми зазвичай у нічний час, коли можна непомітно наблизитися до ворога, тому і дали таке ім’я машині, — пояснює Ілля. — За допомогою тепловізора знаходимо місця скупчення живої сили окупантів і швидко перетворюємо їх на неживих. На Багі ми встановили американський 40-мм автоматичний станковий гранатомет МК — 19. Ефективна дальність його вогню 1500 метрів. Він виявився дуже зручним засобом для боротьби з ворожою піхотою. Важить гранатомет досить багато, разом зі станком понад 55 кг, тому встановили його на легку колісну машину. Це дозволяє дуже швидко рухатися і легко маневрувати під час бою. Завдяки нашій «Ночі» вже понад 100 окупантів ніколи не побачать світлий ранок, — додає 25-річний командир взводу.
До складу гранатаметного розрахунку входить також ще три особи: водій і два номера обслуги. Водій Багі, старший матрос Володимир, майстер екстремального водіння.
— Щоб із мисливців не перетворитися в жертву, треба діяти дуже швидко, — розповідає водій. — Спочатку необхідно приховано підійти на рубіж ведення вогню. Зазвичай рухаємося без світла, після виконання завдання намагаємося максимально далеко від’їхати від вогневої позиції. Інакше прилетить щось у відповідь.
Екіпаж не гаючи часу готує машину і гранатомет до виїзду. Номера обслуги, сержант Андрій і матрос Олександр, споряджають боєкомплект, перевіряють зброю, звіряють маршрут руху і шляхи відходу. Крім станкового гранатомета, у складі мобільної бронегрупи є перероблена установка некерованих 80-мм авіаційних ракет, яку встановлено на американський пікап Humvee. Установка налічує 26 ракет, які можуть вражати броньовану, легкоброньовану техніку і живу силу ворога на дальність до чотирьох кілометрів. Морпіхи також підготували її до застосування і визначили місце та час виходу на вогневий рубіж.
Завдання для десанту на бронемашинах М113 не менш відповідальне: відпрацювати по виявлених нашою аєророзвідкою цілях. Кожне відділення отримало завдання, командири розповіли про порядок дій під час десантування, подальшого руху і ведення вогню у складі двійок або трійок. Серед особового складу чимало людей, хто вже має досвід виконання схожих завдань.
— Зазвичай ворог не очікує відверто сміливих дій. Якщо застати його зненацька, починає метушиться і відходить, — розповідає кулеметник — навідник М113 матрос Микола. — Тому треба скористатися цією ситуацією. Діяти швидко і рішуче, щоб психологічно зламати рашистів. Завжди впевнений у своєму 50-мм кулеметі Browning M2. Він дуже потужний і влучний. На відстані до двох кілометрів перетворює все на труху. Пробиває бронебійними боєприпасами БМП, БТР, а орків перерубає просто навпіл, — додає кулеметник.
До речі, більшість морпіхів також налаштовані дуже рішуче і впевнені у своїх силах.
— Ця машина вже одним гучним звуком свого двигуна наводить жах на окупантів, — розповідає водій матрос Андрій. — Коли ми на швидкості 50–60 км на годину наближаємося до ворожих позицій і починаємо поливати їх свинцем, вони відразу «тухнуть». Крім того, що М113 швидка, вона дуже зручна для транспортування і висадки десанту, евакуації поранених. Завдяки відкидній апарелі люди можуть швидко і безпечно проводити десантування. У неї дуже міцна броня, яка одного разу врятувала життя мені і побратимам. Тоді ми несподівано наїхали на протитанкову міну. Стався потужний вибух. Звісно, машина постраждала, але люди залишилися живими і навіть неушкодженими. Тільки трохи оглушило.
Дійсно, на бортах М113 я помітив багато слідів від уламків і влучань різних видів боєприпасів. Нарешті лунає команда «По машинах!» — і всі займають свої місця. Морпіхи зосереджені й готові до бою. М113 зриваються з місця і з гучним ревом несуться вперед. Згодом повітря розривають кулеметні й автоматичні черги, вибухи гранат. Броньована група вступила в бойовий контакт і приступила до виконання визначеного завдання. Лють українських морпіхів знов накрила окупантів…
Фото автора
