У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими у своєму Telegram-каналі повідомив, що ця зустріч відбулася за ініціативи громадської організації «Жінки зі сталі».
На запитання близьких відповіли керівник робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов, керівник відділу супроводу та консультування родичів Оборонців Юрій Таранюк, представники Національної гвардії, бригади «Азов», Національної поліції та Служби безпеки України, а також представниця Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Україна на найвищому міжнародному рівні піднімає питання теракту в Оленівці. Звільнені з полону Захисники й Захисниці, рідні тих, хто ще лишився в неволі, дипломати на всіх майданчиках вимагають розслідування цього злочину. Оборонці після звільнення свідчать про тортури й Міністерство закордонних справ розповсюджує ці свідчення на міждержавному рівні.
«росія не надала доступ до місця теракту. Ми не мовчимо. Вихід з Маріуполя відбувся під гарантії, що росія дотримуватиметься Женевських конвенцій, — зазначив Андрій Юсов. — Країна-агресорка порушила ці гарантії. Червоний Хрест, під наглядом якого відбулася евакуація, на жаль, не має важелів в односторонньому порядку примусити її виконувати домовленості. Розслідування злочинів росіян у Бучі стало можливим, бо це місто звільнили. Так буде і з Оленівкою. Міжнародний кримінальний суд порушив справи щодо цього злочину. Проте Україна проводить своє розслідування також. Головне, що рік тому вдалося зберегти життя Оборонців Маріуполя. Не чекаючи перемоги й завершення бойових дій, ми звільнили з полону 2324 Захисника. Жодна країна під час такого конфлікту не змогла досягнути такого результату».
Міжнародний комітет Червоного Хреста робив публікації про Оленівку. Проте ця організація не має мандату засуджувати жодну зі сторін конфлікту й дотримується політики конфіденційності.
«Ми неодноразово намагалися отримати доступ до Оленівки після події 29 липня 2022 року, — зазначила представниця МКЧХ. — Під час виходу з Маріуполя ми фіксували, на жаль, не всіх, а кого змогли. Анкетували, щоб люди не зникли безвісти».
Також обговорили перспективи обміну «всіх на всіх».
«Це реальний процес, а не розповіді для заспокоєння. Поняття „всіх“ у нас і в росіян різне. Навколо цього й буде велика битва», — підсумував Андрій Юсов.
