У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Про це повідомляє ГУР МОУ.
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов представив експериментальне перше соціологічне дослідження російських військовополонених, проведене Координаційним штабом у рамках проєкту «Хочу жити».
«Зрозуміти докладніше, хто такий середньостатистичний окупант, який його соціальний портрет, його мотиви. Як він бачить та сприймає світ і реальність. І, врешті-решт, що його насправді спонукає», — зазначив Андрій Юсов та додав, що дослідження було проведено у квітні 2023 року.
Згідно з дослідженням, у бойових діях проти України беруть участь представники практично всіх регіонів росії, а також незаконно мобілізовані на тимчасово окупованих територіях ОРДЛО та Криму та контрактники так званої «народної міліції лнр».
40% опитаних зазначили, що потрапили в полон добровільно, що свідчить про низький моральний дух ворога.
80% російських військовополонених незадоволені наказами свого керівництва, понад 50% стверджують, що у разі відступу командири відступлять, а особовий склад залишать.
Щодо мотивації окупантів, то найбільш сильним чинником, який стимулював їх піти воювати проти України 54,8% полонених росіян назвали «бажання життєвої стабільності», а 35,9% росіян мотивували «можливість просунутися в житті».
Наголошується, що абсолютно не знайшли підтримки у респондентів такі твердження — «бажання помститися за товаришів» та «бажання бути професійним військовим».
60% опитаних оцінюючи особисті якості своїх командирів за п’ятибальною шкалою, ставлять їм найнижчу оцінку — 1. Оцінку 5 поставили лише 1,3% респондентів.
Тільки 17% російських військовополонених заявили, що були повністю забезпечені боєкомплектом і лише 6% зазначили, що могли розраховувати на підтримку інших підрозділів.
Згідно з дослідженням, основним джерелом інформації в армії росії є розмови з товаришами по службі та дзвінки додому. Ці джерела інформації користуються найбільшою довірою, тоді як телебаченню довіряють лише 20% респондентів.
