Так минулого тижня Президент України Володимир Зеленський пояснив призначення генерал-майора Євгенія Хмари тимчасово виконуючим обов’язки міністра оборони. Євгеній Хмара —…
Про це повідомляє ГУР МОУ.
Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов представив експериментальне перше соціологічне дослідження російських військовополонених, проведене Координаційним штабом у рамках проєкту «Хочу жити».
«Зрозуміти докладніше, хто такий середньостатистичний окупант, який його соціальний портрет, його мотиви. Як він бачить та сприймає світ і реальність. І, врешті-решт, що його насправді спонукає», — зазначив Андрій Юсов та додав, що дослідження було проведено у квітні 2023 року.
Згідно з дослідженням, у бойових діях проти України беруть участь представники практично всіх регіонів росії, а також незаконно мобілізовані на тимчасово окупованих територіях ОРДЛО та Криму та контрактники так званої «народної міліції лнр».
40% опитаних зазначили, що потрапили в полон добровільно, що свідчить про низький моральний дух ворога.
80% російських військовополонених незадоволені наказами свого керівництва, понад 50% стверджують, що у разі відступу командири відступлять, а особовий склад залишать.
Щодо мотивації окупантів, то найбільш сильним чинником, який стимулював їх піти воювати проти України 54,8% полонених росіян назвали «бажання життєвої стабільності», а 35,9% росіян мотивували «можливість просунутися в житті».
Наголошується, що абсолютно не знайшли підтримки у респондентів такі твердження — «бажання помститися за товаришів» та «бажання бути професійним військовим».
60% опитаних оцінюючи особисті якості своїх командирів за п’ятибальною шкалою, ставлять їм найнижчу оцінку — 1. Оцінку 5 поставили лише 1,3% респондентів.
Тільки 17% російських військовополонених заявили, що були повністю забезпечені боєкомплектом і лише 6% зазначили, що могли розраховувати на підтримку інших підрозділів.
Згідно з дослідженням, основним джерелом інформації в армії росії є розмови з товаришами по службі та дзвінки додому. Ці джерела інформації користуються найбільшою довірою, тоді як телебаченню довіряють лише 20% респондентів.
