У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
З приходом до влади владіміра путіна у 2000 році свобода слова в російські федерації поступово обмежувалась. Після початку широкомасштабної агресії проти України ситуація зі свободою слова в росії суттєво погіршилась. Протягом цього року за «екстремістську діяльність» були заборонені такі найбільші соціальні мережі, як Facebook та Instagram. Деякі засоби масової інформації у росії були або заборонені, або самостійно припинили свою діяльність. Також росіянам заблокували доступ до вебсторінок закордонних ЗМІ. Значна частина мешканців країни-агресора втратила можливість дізнаватись правду про те, що насправді відбувається у цивілізованому світі та про наслідки кривавої агресії їхньої держави проти України.
Проте, як і в часи існування радянського союзу, який ховав своїх громадян за «залізною завісою», світова спільнота знаходить можливість донести правду до поневоленої частини людства.
Найбільша фінська газета Helsingin Sanomat (Гельсінські новини), яка також потрапила під заборону на території федерації, намагається «відкрити очі росіянам», використовуючи для цього комп’ютерну гру Counter-Strike. Символічним є те, що у перекладі з англійської мови назва гри перекладається, як контрудар.
Проте у грі є й багато інших символічних збігів з реальним життям. Завдяки тому, що у грі можна створювати власні ігрові простори (карти), газета уклала угоду з двома досвідченими «будівельниками», перед якими було поставлено завдання — створити нову ігрову карту. Карта має вигляд типового міста колишнього радянського союзу, яких багато на теренах росії. Родзинкою є схована потаємна кімната — «Правди про війну».
Завдання цієї секретної кімнати досить просте: запровадити у віртуальний світ елементи реального світу — правдиві новини про широкомасштабну агресію російської федерації проти України.
Символічним є й те, що кімнату приховано біля Вічного вогню. У Helsingin Sanomat обрали таку схованку тому, що подібних меморіалів так званої Великої Вітчизняної війни (насправді Другої світової війни) дуже багато на території російських та Українських міст. Проте потрапити до неї можна лише після смерті, коли гравець припиняє участь у раунді, але може дивитися, що відбувається на карті.
На вебсторінці проєкту зазначено, що у карті Helsingin Sanomat Вічний вогонь несе особливе значення: російські та українські міста дуже схожі. росіянам необхідно усвідомити, що зараз страх війни відбуваються в місцях, які дуже їм знайомі.
Потрапивши до кімнати, гравець бачить стіну, на якій знаходиться карта України в кордонах 1991 року. Також на ній відмічені удари російських військ по цивільних об’єктах України. На іншій стіні розміщені новини про різанину у Бучі. Коли гравець підходить ближче до світлин, то чує радіо. Диктор російською мовою розповідає про що ці фотографії: про мирних мешканців, убитих російськими солдатами.
Окреме місце в кімнаті присвячене Юрію Глодану — українцю, який вийшов у магазин, коли в його дім влучила російська крилата ракета і вбила всю його родину. В описі проєкту зазначається, що ця історія ніколи не розповідалася у російських «ЗМІ», власне, як і тисячі інших історій.
В інтерв’ю британському агентству новин Reuters головний редактор Антеро Мукка заявив, що газета не запитувала дозволу у розробників гри Valve Corporation на проведення кампанії, оскільки гра дозволяє користувачам створювати та додавати власний контент на свою платформу.
«Якщо деякі молоді люди в росії просто через цю гру задумаються на пару секунд, що відбувається в Україні, то воно того варте», — сказав він.
Масштаб істерики «на болоті» можна тільки уявити. Центральні канали росії приділили цій новині не одну хвилину у прайм-тайм, сором’язливо оминаючи новини про численні пожежі та аварії на території федерації, спричиненні «курінням» у непередбачених для цього місцях.
Фото з відкритих джерел
