Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Днями у Львові розпочнеться П’ятий всеукраїнський форум військових письменників. Про це наше видання вже повідомляло.
Захід традиційно відбуватиметься напередодні Дня піхоти, який відзначається в Україні 6 травня, цього року він збере близько 20 літераторів з військовим бекграундом. У минулі роки кількість учасників була значно більшою. Однак, через військове вторгнення рф чимала кількість постійних учасників зараз виконують бойові завдання у складі різних підрозділів Сил оборони України.
Серед поетів та письменників, які в минулому долучалися до проведення Форуму у Львові, є і втрати. Зокрема, на початку широкомасштабного вторгнення безвісти зник письменник книжки «Спокійної ночі» нацгвардієць Максим Петренко. У липні 2022-го, виконуючи бойові завдання біля Ізюма, загинув поет, автор пісень та блогер Гліб Бабич. У квітні 2022 на Луганщині під час ворожого мінометного обстрілу поліг Юрій Дадак, більш знаний, як Юрій Руф — поет, видавець, сценарист, автор концептуального літературного проєкту «Дух нації».
Та навіть після загибелі творчість воїнів продовжує надихати інших. Відтак, відомий український мілітарі метал-гурт «Залізний Хрест» нещодавно випустив перший сингл з нового альбому під назвою «Відродження».
Пісню «На зламі епох» музиканти присвятили українському поету, стрільцю 24-ї Бригади Короля Данила ЗСУ Юрію Руфу. Він є й автором тексту. Також трек присвячується Тарасу Лавріву, який був бійцем батальйону «Азов» та гітаристом «Залізного Хреста». З початком широкомасштабної війни вони обидва записались добровольцями до лав війська. Юрій Руф загинув при обороні Попасної, а другий поліг на «Азовсталі». Стиль композиції можна описати як хеві-метал і треш-метал, але самі хлопці називають це мілітарі-металом.
Вірші Юрія Руфа лягли у основу всіх пісень нового альбому, тому він буде пронизаний військовою тематикою та звитягою воїнів, які боролись та борються за Україну — від часів Київської Русі й до сьогодення.
— Ця пісня особлива, оскільки вона сповнена символізму. Юрій і Тарас були нашими побратимами. І дуже важливо, аби наша спільна справа і боротьба тривала. Ми старались зробити так, щоб барабани били, як українська артилерія, а гітари гриміли, як наші танки, які нищать русню. Сам вірш — про проблеми адаптації ветеранів війни у соціумі. Особливо, коли вони зіштовхуються зі зрадою тих ідеалів, за які вони та їхні друзі проливали кров на передовій, — розповідає фронтмен та вокаліст гурту Богдан Жила.
Фото з архіву метал-гурту «Залізний Хрест»
