Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Кореспондент АрміяInform зустрівся із заступником голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Мариною Хондою. Отже, до вашої уваги — інформація з перших вуст щодо програм соціального захисту та психологічної реабілітації ветеранів-фронтовиків та членів їхніх сімей.
— Марино Петрівно, понад рік триває широкомасштабне вторгнення рф в Україну. Що за цей період зроблено у столиці для посилення соціального захисту фронтовиків та їхніх родин?
— У Києві ще у 2017 році був створений Київський міський центр допомоги учасникам АТО. Тоді ми намагалися допомагати військовим, які поверталися з фронту, інтегруватися у цивільне життя, а також надавати їм матеріальну допомогу. Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну ми вимушені повністю переформовуватися, адже масштаби проблеми зросли. Ще у 2021-му році ми розпочали працювати з Ізраїлем, бо в них вже була побудована система реінтеграції та реабілітації воїнів. Саме 24 лютого 2022-го я мала вилетіти з робочим візитом у Тель-Авів, але не склалося…
Ми розуміємо, що той обсяг допомоги, який надається зараз, повинен бути набагато більшим. Якщо до 24 лютого у Києві було зареєстровано 32 тисячі учасників бойових дій (сьогодні багато хто з них знову на передовій), то зараз киян, які беруть участь у військових діях, приблизно 100 тисяч осіб. За ними стоять — їхні родини. Ми усвідомлюємо, що маємо допомагати інтегруватись не тільки військовослужбовцям, але й кожному члену їхніх родин.
Київська міська рада затвердила міську цільову програму «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України» на 2023–2025 роки. Бюджет програми на три роки становить 2 млрд 329 млн гривень.
Нещодавно Київська міська рада затвердила міську цільову програму «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України» на 2023–2025 роки, розроблену за ініціативи міського голови Києва Віталія Кличка. Спочатку ми розробили концепцію, згідно з якою послуги Захисникам і Захисницям надаватимуться за системою «рівний-рівному». Ця програма включила всі сфери: медичну, соціальні послуги, реабілітацію через спорт, додаткові освітні програми, можливості для підвищення кваліфікації або перекваліфікації, а також культуру, розвиток ветеранського підприємництва тощо. До програми залучені всі структурні підрозділи міської влади, які можуть допомогти. Бюджет програми на три роки становить 2 млрд 329 млн гривень. Але перший рік не враховує тих виплат, які є в програмі «Турбота. Назустріч киянам», що вже діє. Тобто фактичний обсяг фінансування ще більший.
Головне, чого ми прагнемо: у Захисників і Захисниць повинна бути єдина спеціалізована програма, щоб вони не шукали по різних кабінетах та коридорах тієї допомоги, на яку мають право. Відтепер все — в одному документі. Також профільний департамент із питань IT зараз працює над впровадженням «Електронного кабінету Захисника», який найближчим часом буде запущено.
Головне, чого ми прагнемо: у Захисників і Захисниць повинна бути єдина спеціалізована програма, щоб вони не шукали по різних кабінетах та коридорах тієї допомоги, на яку мають право. Також найближчим часом буде впроваджено «Електронний кабінет Захисника».
— До речі, ви порушили дуже важливе питання — міжвідомчої взаємодії. Чи відчуваєте певні труднощі саме щодо цієї проблеми?
— Маємо проблему, яка полягає в тому, що, на жаль, соціальні служби міста «не бачать» військових, які повертаються з фронту, зокрема, коли військові ще перебувають у госпіталях або в лікарнях. У той момент офіційно вони ще військовозобов’язані і залишаються в закритих реєстрах. Через це ми не можемо одразу підхопити людину чи допомогти її родині. Нині триває діалог із Міністерством соцполітики та Міністерством ветеранів, аби нам допомогли налагодити цю співпрацю. Бо насправді йдеться про психологічну допомогу родині і її супровід на етапі, коли військовослужбовець потрапляє до лікарні. Саме тому ми організовуємо «мілітарі хаби». Там буде безкоштовна юридична, психологічна допомога, допомога з надання адміністративних та медичних послуг.
Також є програма Уряду, яку координує особисто Олена Зеленська. Цей документ передбачає конкретні плани інтеграції та реабілітації ветеранів.
— Будь ласка, розкажіть докладніше про механізм підтримки ветеранського бізнесу.
— По-перше, на рівні держави також є програма підтримки бізнесу для ветеранів. Є програма перекваліфікації в державних установах. Однак, зрозуміло, не всі мають першу вищу освіту, щоб перекваліфікуватися на другу. Тому закладена можливість компенсації за навчання в закладах вищої освіти, щоправда, в певних нормах залежно від профілю освіти. У подальшому це дає змогу працевлаштуватися.
По-друге, маємо проєкт, який дає змогу ветеранам з першою групою інвалідності (тим, які не можуть рухатись), але зі знанням англійської мови, пройти перекваліфікацію і працювати в Нідерландах.
По-третє, є окремий напрям підтримки ветеранського бізнесу. Зокрема, Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА розробляє порядок для відкриття бізнесу в межах грантових проєктів та стартапів. Київський міський центр зайнятості також має свої програми з працевлаштування військових.
Щоб налагодити процес реінтеграції фронтовиків, мають бути помічники, які супроводжуватимуть і допомагатимуть їм. Такі фахівці вже підготовлені на рівні міста.
Коли воїни повертаються додому, вони не мають ходити по безлічі структур, де їх ганяють за тими чи іншими папірцями. Щоб налагодити цей процес, має бути фахівець, який супроводжуватиме і допомагатиме ветеранам. Такі фахівці вже підготовлені на рівні міста. Також для «першої лінії» контакту — медиків, соціальних працівників та інших, хто першим зустрічає ветеранів, ми готуємо програму з підвищення їх стійкості.
— При КМДА працює координаційна рада. Як саме вона залучає до роботи ветеранів?
— До її складу входять демобілізовані за станом здоров’я представники ветеранських громадських організацій та їхні дружини. Також до ради залучені громадські активісти, представники депутатського корпусу та структур, які займаються ветеранськими програмами. З таким складом можна опрацьовувати будь-який документ. Але жодна система не працюватиме, якщо між собою не комунікуватимуть всі служби.
— Яка на сьогодні найбільш болюча тема?
— Мабуть, військово-лікарська комісія. Зараз вона розглядається на рівні прем’єр-міністра. Інші питання: це — отримання статусу УБД, відсутність чи затримка довідок із військових частин, без яких неможливо йти далі під час оформлення необхідних документів.
На жаль, у нас військовий повинен обійти безліч інстанцій та довести, що він воював і саме на війні, приміром, втратив руку. Також ветеранам треба допомогти реінтегруватися, адже часто це молоді люди, і їх треба зацікавити, довести кожному, що вони можуть бути незалежними, можуть працювати, як і всі інші.
І, звичайно, ще один напрям роботи — це родини загиблих.
Наприклад, ми не можемо за нормативами разом із військовими повідомити родину про загибель. А для нас це важливо, тому що ми маємо оцінити потреби родини і одразу підтримати її. Водночас військові не мають права залучати наших спеціалістів, бо не мають відповідного документа. У підсумку наші соціальні служби дізнаються про ці проблеми тільки через 2–3 місяці.
Наголошую: у цьому питанні дуже важливо відпрацювати міжвідомчу координацію. І тут є приклад Ізраїлю, де про загибель сповіщають родину і військові, і соціальні структури.
Наступне за актуальністю питання — це соціальна сфера.
Окремо зазначу, що гроші не вирішують питання. Гроші є лише інструментом. Можна прийняти програму. Утім, що таке програма? Це перелік ініціатив і фінансування. І під кожну ініціативу підшиваються десятки документів: процедур і правил взаємодії служб. У нас величезне місто — 3,7 мільйона населення, 10 районів, 10 управлінь соціального захисту населення, територіальних центрів тощо, які також повинні виконувати свої функції. Щоб система функціонувала, всі її ланки мають злагоджено працювати, і потрібно зробити так, щоб реєстр працював автоматично, щоб документи подавались в електронному вигляді, щоб людина не бігала за папірцями, а отримала все автоматизовано. Для цього ми створюємо «мілітарі хаби», центри, електронні кабінети, ми розпочинаємо процедуру реабілітації військових з інвалідністю, які вже повернулись, зі статусом УБД.
— Знаю, що активними партнерами Києва стали поляки. Вони вже презентують реабілітаційні програми для військовослужбовців. Як це відбувається?
Одинадцять груп наших ветеранів, а також члени їхніх сімей (близько 500 людей), вже побували на реабілітації за кордоном.
— У Польщі започаткували програми реабілітації в містечках, які розташовані в зеленій зоні за принципом сільського зеленого туризму. Одинадцять груп наших ветеранів, а також члени їхніх сімей (близько 500 людей) вже побували на реабілітації. Там із ними працюють психологи. Був масаж, заняття з іпотерапії, що сприяє психологічному розвантаженню. Всі задоволені — жодних скарг. До речі, зараз ми розглядаємо варіанти створення подібних центрів в Україні.
— Чи можете вказати конкретно, куди слід звертатися військовослужбовцям із ПТСР?
— Робота з надання психологічної допомоги військовослужбовцям на базі профільних закладів розпочалася ще з 2014 року. Тож київські фахівці мали певний досвід та підготовку роботи з військовими та ветеранами щодо подолання ПТСР.
Наразі психологічну допомогу та реабілітацію Захисники й Захисниці України отримують на базі кількох комунальних лікувально-профілактичних закладів. Окрім цього, військовослужбовці можуть цілодобово користуватися можливістю отримати психологічну підтримку за номером: 0 800 50 12 12.
Також функціонує Кризовий центр «Соціотерапія», у якому надається психологічна реабілітація тим, хто безпосередньо перебував у зоні бойових дій, був в окупації або став вимушеним переселенцем, кому складно пережити втрату, кого непокоять обсесивні або суїцидальні думки, хто був жертвою фізичного або сексуального насильства чи свідком насильницьких дій над іншими тощо. Отримати таку безкоштовну допомогу може кожен громадянин — як цивільний, так і військовий. Для цього необхідно звернутися за номером Центру: +38 (096) 274-59-54.
Ми робимо все, що в наших силах, для того, аби наші Захисники та Захисниці отримали максимальну підтримку.
— Дякую за бесіду.
Фото — пресслужба КМДА
