Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Попри важкі обставини широкомасштабної війни, суб’єктивна оцінка власного психологічного здоров’я українців є досить високою — 6,7 бала з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
Водночас 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни — наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою. Проявляйте увагу до себе і до близьких людей — піклування про ментальне здоров’я має стати щоденною звичкою. Запитуйте себе: «Ти як?», відповідайте чесно.
Кожна повітряна тривога, сумні новини, постійна тривожність накопичують психологічну напругу всередині нас. Війна триває вже досить довго, і нам все складніше розпізнавати психологічні зміни і реагувати на щоденний стрес.
Стрес є природною реакцією на подразники, яку може переживати кожен. Серед його ознак:
- емоції — сум, страх, агресія;
- поведінкові реакції — відсутність мотивації, уникнення будь-якої діяльності, прояви жорстокості, зловживання алкоголем або наркотиками;
- фізичні реакції — головний біль, біль у м’язах або спині, проблеми зі сном, відсутність апетиту або проблеми із травленням.
На ваш стан може впливати те, що ви:
- працюєте довше, часто не маєте сил на роботу;
- зіштовхуєтеся з дискримінацією чи стигматизацією;
- занепокоєні власною безпекою, добробутом та життям ваших близьких;
- розумієте, що не можете залишити роботу на роботі — думаєте про неї навіть вдома;
- взаємодієте із травматичним досвідом: хворобами, стражданнями та смертю;
- змушені піклуватися про інших.
Якщо стрес не дає вам робити повсякденні справи (наприклад, ходити на роботу), варто звернутися за професійною допомогою.
Пам’ятайте, ваше психічне здоров’я потребує піклування та постійної підтримки. Життя разом з його викликами — марафон, а не спринт. Аби мати сили на довгу дистанцію, варто дбати про своє здоров’я та добробут.
Деякі люди через бар’єри, стигму й упередженість опиняються в ситуаціях стресу частіше або мають справу з більш серйозними наслідками, зокрема:
- люди, які перебувають під загрозою, або вже зазнали насильства чи дискримінації;
- люди старшого віку, особливо ті, хто має порушення пам’яті;
- вагітні жінки;
- люди з хронічними захворюваннями, які потребують постійного доступу до медичних послуг;
- люди з інвалідністю, зокрема із психічними порушеннями;
- діти, підлітки та люди, які ними опікуються;
- люди, які мають проблеми з доступом до послуг.
Вразливість не завжди є очевидною, тому важливо проявляти емпатію та допомагати кожному, хто про це просить.
Матеріал підготовлений на основі посібника «Базові навички турботи про себе та інших» у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Підготувала Леся Медведенко
