Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
«Після нашої Перемоги для мене головне залишитися доброю та порядною людиною, аби я міг подавати приклад своєму молодшому братику», — розповідає механік-водій окремої повітрянодесантної бригади Вадим на псевдо «Борода».
— У нас кожний бойовий вихід — це пряме зіткнення з ворогом. Усі вже звикли до цього, хоча звучить доволі сумно, коли звикаєш до постійних обстрілів з арти та мінометів… Наше головне завдання на лінії вогню евакуйовувати поранених та прикривати піхотинців, — ділиться механік-водій Вадим.
За його словами, з початком широкомасштабного вторгнення вони з побратимами спочатку вмерли в середині, адже кожен хвилювався за своїх рідних та близьких. Сам «Борода» родом із Харкова. Вся його родина на момент 24 лютого 2022 року знаходилася у районі, який зазнав найбільших обстрілів — у Салтівці.
— У мене і моїх побратимів був досвід в ООС, але тоді противник не застосовував одразу всю наявну зброю. А як згадаю той день: авіація по нас лупить, вогонь артилерії не вщухає, варто тільки диму розсіюватися, і одразу заходить піхота… Це було дуже складно, але ми вистояли. Тоді кожен для себе вирішив — якщо пережили це пекло, то тепер сміливо пройдемо і до кінця.
За останній рік десантнику Вадиму довелося змінити декілька машин, але кожній він давав ім’я, адже вважає, що коли ти до своєї техніки ставишся як до талісмана, то і вона захищає тебе.
— Я вже і на «Драконі літав», як усім відома Дайенеріс з «Гри престолів», і на «Феррарі» ганяв, оминаючи москальські обстріли, як Міхаель Шумахер, — сміючись каже «Борода». — Зараз очікую нову свою бойову подругу, але ім’я поки що не обрав. Коли сяду у свою БМДшку, то одразу відчую, який позивний обрати.
Вадим каже, що найбільше його вражає, коли беруть полонених окупантів. Нещодавно побратими привели двох. Один одразу здався в полон, а другий намагався відстрілюватися до останнього патрона.
— У цих двох рашистів шансів не було. Перший це усвідомив, а інший занадто просякнутий методичками «рускава міра». Намагалися з ним говорити, питати, чи усвідомлює, скільки зла та біди вони роблять з нашою країною. Мовчать… Ми їх беремо, адже розуміємо, що це шанс повернути наших людей, які потрапили у ворожий полон, — доповнив десантник.
«Борода» впевнений у нашій Перемозі й мріє після неї знайти дівчину та одружитися, аби його мати скоріше дочекалася онуків.
Фото автора
