У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Уся Україна пережила надскладну зиму, в якій росіяни прагнули постійними обстрілами та мороком змусити український народ здатися. Не оминули перебої з електропостачанням і військові об’єкти. Одним із тих, хто повертав втрачене після постійних обстрілів світло та не давав зануритись у пітьму, був штатний електродизеліст однієї з частин Командування Сил логістики ЗСУ солдат Роман.
Роману 24 роки, у 2021 році він закінчив Національний університет «Одеська політехніка» за фахом «електрична інженерія» та планував працювати на Південноукраїнській атомній електростанції після демобілізації зі строкової служби. Але велика війна внесла свої корективи, і тепер Роман у лавах Збройних Сил України та ділиться власним досвідом про переваги і мотивацію підписання контракту.
Початок широкомасштабного вторгнення застав хлопця у військовій частині під час проходження строкової служби. Новини про стрімке просування ворога краяли серце хлопця, адже Роман переживав за рідних і друзів, які залишились у рідній Миколаївській області. Юнак підписав контракт із Збройними Силами України, адже розумів, що так принесе більше користі країні.
— Коли в перший день вторгнення росії по всій Україні лунали тривоги, нам дали бронежилети і автомати, з цим спорядженням ми стали на захист нашої військової частини. У той момент я усвідомив для себе, що готовий віддати життя за вільне майбутнє країни та мирне небо над головою. У мене дуже багато товаришів загинуло, і кожний день цей біль розриває мені серце. Я давно опанував емоції і з холодною ненавистю дивлюсь на ворога. Вважаю, що найкращим рішенням, яке я для себе ухвалив, стало підписання контракту. Тому що потрібно захищати Україну, адже хто, як не ми, станемо щитом для власної землі та родини?
У наших руках є сила побудувати нову армію, в якій не буде «совкового минулого»
Контракт — це свідомий вибір хлопця, але для своїх товаришів, які досі вагаються, у нього є декілька порад:
— Людина сама має усвідомити, чи готова вона ризикувати життям заради оборони рідної країни. Це рішення має бути свідомим. І взагалі для мене досі не зрозуміло, про які вагання може йти мова, якщо ми боремося за свободу і незалежність нашої держави, і підтримка світової спільноти це наочно доводить. Якщо ж говорити про переваги контрактної служби, то для мене це розуміння того, що ти робиш щось недарма, а всі твої дії націлені на майбутню перемогу. І тут навіть не важливо: ти на передовій чи в тилу, адже всі діють, як один великий механізм.
Також хлопець відмітив, що контрактна служба це ще й професійне зростання.
— Чим більше ти стараєшся, тим краще тебе оцінює командування, і тим швидше ти зможеш досягти мети. Це насамперед дає змогу кар’єрного зросту та мотивує більше працювати над собою: перебудовувати власну психологію і характер, покращувати фізичні якості та опановувати нові вміння. Усе це залежить лише від людини, від її власного бажання. Також я навчився відсіювати основні задачі й проблемні питання від побічних. Змінилось і сприйняття в колективі, стало простіше знаходити спільну мову з усіма, мабуть, це через набуту у Збройних Силах України впевненість. Підписання контракту — це лише перша цеглинка моєї майбутньої військової кар’єри. Мені справді хочеться внести якісь зміни, які покращать наше військо. І показати, що молоді контрактники зможуть зробити щось корисне для частини, тим самим на своєму прикладі мотивувати людей на підписання контракту. Адже саме в наших руках є сила побудувати нову армію, в якій не буде «совкового минулого».
А головне, у що беззаперечно вірить Роман — це світле майбутнє України:
— Запорука перемоги криється в самих українцях, адже 2022 рік показав, наскільки наш народ незламний та згуртований. Саме об’єднаність та непохитність кожного не залишає ворогу жодних шансів.
Фото Командування Сил Логістики
