У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
19 квітня у Military Media Center відбувся круглий стіл на тему «Пантеон Героїв: як увіковічити пам’ять тих, хто віддав життя за Україну». Захід організовано АрміяInform за сприяння Державного комітету телебачення і радіомовлення України.
Письменник, дослідник Визвольних змагань першої половини ХХ століття Роман Коваль розповів про працю Історичного клубу «Холодний Яр», який він очолює. Заповідне урочище Холодний Яр на Черкащині, завдяки багаторічній діяльності клубу перетворено на меморіальну територію, де щороку відбуваються вшанування Героїв.
— Про необхідність створення Пантеону Історичний клуб «Холодний Яр» говорять із 1997 року. Своєрідним Пантеоном став Холодний Яр, що розкинувся на землях заповідника «Чигирин» та Мельничанської сільської ради, а тепер і Національного парку «Холодний Яр».
Тут ми та наші партнери відродили могили гайдамацького ватажка XVIII ст. Гната Голого, Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака, братську могилу у Мельниках, в якій поховано козаків-холодноярців Петра Токовенка, Прохора Деркача, Руденка, Гаврилка «Полтавця», могилу сотника полку гайдамаків Холодного Яру Івана Компанійця — в Мотриному монастирі. Поставили пам’ятники загиблим отаманам та повстанцям у Мельниках (два на місці останнього бою Василя Чучупака та три у центрі Мельників, серед них поручнику Юрієві Горлісу-Горському, родині Чучупаків та козакам і козачкам Мельників, які полягли за волю України), спорудили меморіальний знак полеглим воякам 93-ї ОМБр «Холодний Яр» — на холодноярському плато, кобзареві Тарасові Силенку — біля дуба Максима Залізняка.
За участю Історичного клубу «Холодний Яр» на холодноярському плато (меморіальний знак полеглим воякам 93-ї ОМБр «Холодний Яр») поховано командира «Фрайкора», Героя України Георгія Тарасенка.
Роман Коваль анонсував, що в червні, біля пам’ятного знаку полеглим воякам 93-ї ОМБр «Холодний Яр», що неподалік Мотриного монастиря, планується відкрити Меморіал козакам-добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, — Олегові Куцину-«Куму» (49-й батальйон «Карпатська Січ»), Андрієві Жованику-«Татарину» (5-й Легіон), Герою України Дмитрові Коцюбайлу-«Да Вінчі» (ДУК «Правий сектор» і 67-ма ОМБр), Герою України Тарасові Бобаничу-«Хаммеру» (ДУК «Правий сектор»).
На Покрову Історичний клуб «Холодний Яр» має намір розширити меморіал — поставити пам’ятні знаки воякові 72-ї ОМБр Чорних запорожців Олегові Собченку, воїнові-поету Юрію Дадаку-«Руфу», айдарівцю Євгенові Войцехівському-«Чеху», Павлові Собку-«Папаю», воякові 118-го батальйону тероборони старшому лейтенанту Олексію Рубцову-«Солдату» — «Карпатська Січ», 5-й Легіон, 72-та ОМБр…
Роман Коваль має надію, що Меморіал козаків-добровольців з часом перетвориться на Пантеон українських героїв.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак зачитав звернення від українських націоналістів до Президента України Володимира Зеленського про перепоховання засновника ОУН Євгена Коновальця.
«Звертаємося до Президента України ініціювати заходи до перепоховання Євгена Коновальця. Євген Коновалець не належить якійсь партії, групі чи організації. Він належить українському народу, який неодмінно подбає про його належне та гідне вшанування», — йдеться в документі.
— Стрілецька громада оплачує оренду за місце поховання Євгена Коновальця. Я з жахом собі думаю, що буде, коли вони одного місяця не проплатять цю оренду, або забуде це зробити МЗС, яке також підключено до цього. А буде те, що сталося з могилою Олександра Олеся: приїде екскаватор, викопає могилу Коновальця, її кудись приберуть на узбіччя, а на цьому місці може бути похований хтось інший, — з сумом констатував Богдан Червак.
Пресофіцер 112-ї бригади ТРО ЗСУ, кандидат політичних наук Андрій Ковальов підтвердив, що законодавства низки країн, зокрема, Німеччини, Бельгії, Нідерландів, передбачають, що могила існує доти, доки є ті, хто оплачує її оренду. Без продовження оренди пам’ятник зносять, тіло ексгумують, кістки переносять до братської могили, а місце знову передають в оренду. Андрій Ковальов наголосив, що активісти своїми силами рятують могили українських героїв, але вони не можуть робити це вічно.
— Таких могил великих українців тисячі, і Українська держава має їх рятувати. Це інший виклик: зберігаючи могили сучасних героїв російсько-української війни, ми не маємо права втрачати могили та пам’ять про героїв попередніх російсько-українських воєн, — резюмував він.
Експерт переконаний, що процес збереження пам’яті про осіб, які відстоювали незалежність України в минулому, має передбачати перенесення поховань українських героїв із-за кордону державним коштом.
Історик і громадський активіст з Маріуполя, Голова правління «Фонду оборони країни» Сергій Кутняков звернув увагу на Укази попереднього і теперішнього президентів у 2015 і 2020 роках щодо потреби створити відповідний Меморіал/Пантеон.
— Формування системного підходу до меморіалізації пам’яті, перенесення поховань, ритуальних обрядів, розробки майбутніх архітектурних проєктів меморіальних комплексів — це і є вшанування всіх поколінь українців, видатних представників нації всіх часів, — зазначив спікер.
Сергій Кутняков у своєму виступі також акцентував на потребі створення Пантеонів Героїв і видатних земляків у областях і містах України. Такий просто необхідно буде облаштувати і в його рідному Маріуполі після звільнення міста.
Учасники зійшлися на тому, що Пантеон Героїв і Військове меморіальне кладовище — це різні поняття, їх проєкти мають розроблятися і впроваджуватися окремо. Щодо місцезнаходження Пантеону Героїв —висловлювалися різні думки: Биківня, Аскольдова могила, київські пагорби в районі «Арки дружби народів», Холодний Яр, Межигірський монастир, Лиса гора, Щекавицьке і Звіринецьке кладовища у Києві…
Фото Дмитра Юрченка
