Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Коли дивишся на чіткі, вивірені до автоматизму рухи номера обслуги гаубиці М777 — 21-річного старшого матроса Максима, створюється враження, що все життя він тільки і займався цією справою. Настільки впевнено діє молодий гармаш на вогневій позиції, що мимоволі захоплюєшся його майстерною роботою. Насправді артилерійську спеціальність він опанував лише у вересні минулого року. Причому практичну складову закріплював уже безпосередньо в бойових умовах. Разом зі своїм розрахунком воїн брав участь у звільненні від окупантів Херсонщини. Дуже пишається тим, що завдяки ефективним діям їм вдалося відправити «на концерт до кобзона» десятки ординців, знищити декілька одиниць гармат, танків, ББМ, завдати ураження по складах і пунктах управління загарбників.
На початку російсько-української війни уродженцю курортного міста Кароліно-Бугаз, що на Одещині, виповнилося лише 12 років. Максим ще серйозно не замислювався над тим, яким буде його подальше життя. Після закінчення професійно-технічного коледжу, де опанував спеціальність майстера ресторанного обслуговування, хлопець встиг трішки попрацювати кухарем у кафе. У 2020 році його призвали на строкову службу, яку він проходив в місті Очаків на посаді кухаря. Потім уклав контракт і залишився в лавах ЗСУ. Широкомасштабне вторгнення застало його в пункті постійної дислокації. Але він не міг залишатися осторонь подій, які відбувалися на передовій, тому вирішив не тільки якнайшвидше приєднатися до своїх побратимів на фронті, а й змінити військову спеціальність.
— Мене не влаштовувала роль кухаря, — розповідає Максим. — Звісно, ця спеціальність дуже необхідна і в умовах війни, але я хотів робити свій вагомий внесок у перемогу над окупантами, тому попросився в артилерію. Саме вона завдає найбільших втрат ворогу і діє дуже потужно та ефективно, — додає гармаш.
Після нетривалого навчання Максима відправили в один з артилерійських підрозділів, який виконував завдання на південному напрямку фронту. Тоді там саме почали активно застосовувати британські 155-мм гаубиці М777, або, як їх ще охрестили наші воїни, «Три сокири». Цю потужну зброю і почав опановувати військовий. Виявилося, що їхня схожість із сокирами була не тільки в цифровому зображені, а й в гостроті вогневого впливу на ворога. Згадує, як вперше діяв на вогневому рубежі.
— Отримали наказ відпрацювати по цілевказівках, які надала аеророзвідка. Вийшли на точку, розгорнули гармату, навелися і відкрили вогонь. Десь за 5 хвилин випустили шість снарядів. Діяв уважно, щоб не допустити збою і затримки в процесі ведення стрільби. Річ у тім, що кожен член розрахунку гармати відповідає за конкретні операції. Якщо хтось допустить помилку, станеться зупинка всього «конвеєра». Я відповідаю за роботу із заряджаючим механізмом, тому мені потрібно своєчасно його відкрити, щоб перейти до наступних операцій. Того дня все зробив правильно, ми впоролися із завданням, і я не підвів своїх товаришів, — розповідає Максим.
Під час наступальних дій на Херсонському напрямку його розрахунок виконував завдання з вогневої підтримки механізованих підрозділів, знищував броньовану техніку, склади і укріплення ворога. Успіху гармашів сприяла висока навченість і злагодженість розрахунку, а також високі функціональні можливості британської гармати.
— Якщо порівнювати з радянськими зразками, М777 більш мобільна, швидкострільна і дуже влучна, — ділиться своїми враженнями від британської гармати Максим. — Ця перевага особливо відчувається під час артилерійських дуелей. Одного разу нам вдалося, діючи у складі батареї з чотирьох М777, за 20 хвилин знищити дві ворожі гаубиці Д-20 і вантажівку з боєкомплектом. І це завдання було виконане, як кажуть, експромтом. Ми працювали по інших цілях, але під час ведення вогню отримали завдання подавити ворожу артилерію, яка намагалася завадити нашим оборонцям. Отримали координати і за лічені хвилини завдали вогневого ураження. Ще за деякий час ми повторили свій успіх. Знищили ворожу 152-мм гаубицю під час її розгортання на позиції. Так ефективно ми змогли діяти завдяки тому, що швидко опрацювали отримані від аеророзвідки дані, швидко вийшли на визначену точку і накрили вогнем ціль.
Сьогодні Максим у складі артилерійського підрозділу продовжує виконувати завдання на південному напрямку оборони. З його слів, ворог кожного дня відчуває потужну нищівну силу українських гармашів. Артилеристи не припиняють завдавати втрат загарбникам.
— Впевнений, що ми зможемо подолати ворога і звільнити нашу країну від загарбників, — додає відважний український воїн.
Фото Дмитра Завтонова
