Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
У Франції створення машин для піхоти розпочали ще в середині 1960 років. За вимогами французької армії зброярі розробили спеціальну БМП для спільних бойових дій з танком АМХ-30, перший макет якої підприємство-розробник «Atelier de Construction d’lssy-les-Moulineaux» представило у 1965 році.
Перші дослідні AMX-10P вийшли на випробування у 1968 році. Серійне виробництво розпочали у місті Роанні (виробниче об’єднання ARE), де одночасно з ними випускалися основні танки АМХ-30.
Довідково. Перше замовлення на виробництво для сухопутних військ Франції надійшло лише у 1972 році. Першу партію техніки передали замовнику наступного року. До цього часу організація-розробник AMX увійшла до складу новоствореного концерну GIAT Industries (нині — Nexter Systems).
Збройні сили Франції зробили кілька великих замовлень на серійні AMX-10P. В основному вони закуповували бойові машини піхоти у базовій конфігурації.
Протягом кількох десятиліть ця машина вважалась однією з найлегших БМП у світі.
В AMX/GIAT представили півтора десятка різних модифікацій, які вирізнялись технічними характеристиками. Корпус AMX-10P виконали за класичною конструктивною схемою та повністю зварений з алюмінієвих броньових плит, які забезпечують захист екіпажу від вогню стрілецької зброї та осколків артилерійських снарядів малого калібру.
Лобова броня корпусу не пробивається кулями калібру 14,5 мм. Істотне збільшення захисту машини досягали за рахунок встановлення навісної броні.
Бойовий пост механіка-водія оснащений трьома одинарними перископами, середній з яких може замінюватися на пасивний пристрій нічного бачення для водіння машини в нічний час. У кормовій частині корпусу AMX-10P — десантне відділення на вісім солдатів з повною викладкою, обладнане індивідуальними складними сидіннями.
Основне озброєння AMX-10P складається з 20-мм автоматичної гармати M693, встановленої зовні на башті та спареного з нею 7,62-мм кулемета. Його наведення в обох площинах здійснюється за допомогою електричних приводів чи вручну. У вертикальній площині гармата наводиться в межах від −8 до +50 градусів, що дозволяє вести боротьбу з повітряними та прихованими цілями, а її скорострільність становить 700 пострілів за хвилину.
Гармата має подвійну систему заряджання, що дозволяє навіднику вибирати тип боєприпасу — осколково-фугасний або бронебійний, залежно від характеру цілі, що вражається.
Довідково. Гармата M693 дозволяє вести ефективний вогонь з відстані до 1500 м до цілі. Бронебійний снаряд, що має початкову швидкість 1300 м/с на відстані до 1500 м, пробиває броньову плиту товщиною 20 мм. Швидкострільність кулемета складає 900 пострілів за хвилину, а дальність його ефективного вогню не перевищує тисячі метрів.
БМП AMX-10P це машина, що плаває. Рух по воді забезпечують два водометні рушії, що приводяться в дію від коробки передач через передавальний вал. Водомети встановлені в кормі машини з обох боків від рампи і при подоланні водної перешкоди дозволяють машині розвивати швидкість 7 км/год. Крім водометів, БМП обладнана двома косозубими помпами (одна в силовому відділенні, друга — в десантному), які відкачують воду, що надходить усередину корпусу, і хвилевідбивним щитком.
До складу додаткового обладнання AMX-10P входять прожектор-шукач РН9А, встановлений на башті та спарений з гарматою, та чотири димових гранатомети з електричним запалом. Гранатомети встановлені на кормі корпусу по два з кожного борту. Стандартне обладнання включає систему захисту від зброї масового ураження, систему пожежогасіння у силовому відділенні та систему підігріву.
Довідково. На шасі АМХ-10Р побудовано велике сімейство бронемашин — КШМ АМХ-10РС, машину передових артилерійських спостерігачів АМХ-10 SAO тощо.
Після початку серійного виробництва у конструкцію БМП внесли деякі зміни. Ця вдосконалена машина позначається як AMX-10PH (H — haut). Висота її корпусу була збільшена приблизно на 100 мм для покращення ергономічних умов екіпажу. Також змінили місце кріплення димових гранатометів — вони змонтовані на башті праворуч та ліворуч. Крім того, було прибрано перископічний прилад спостереження для переднього огляду та передбачено кошик для майна на даху корпусу машини.
Довідково. Бойового досвіду БМП АМХ-10Р набули на початку 1990-х, під час війни у зоні Перської затоки. Усього їх було випущено близько двох тисяч одиниць. Окрім французької армії, машини поставлялися до Греції, Індонезії, Іраку, Катару (40 машин), Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Сінгапуру (у морську піхоту).
Франція у 2016 році завершила переозброєння своєї армії з БМП AMX-10P на колісну бойову машину VBCI. Станом на 2010 рік французька армія мала понад 600 AMX-10P. Ця БМП, що була розроблена у 60-70-х роках, за своїми можливостями цілком подібна до німецького «Marder». Про це кореспонденту АрміяInform розповів військовий експерт і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
