Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
1 березня 2022 року, коли окупанти почали заходити до Херсона, підрозділи окремої бригади територіальної оборони прийняли нерівний бій з переважними силами ворога в різних частинах міста.
Однією з таких груп командував військовий з позивним «Херсон».
— Наш підрозділ займав оборону на кільці Шуменський, після бойового зіткнення з ворогом було вирішено відійти для перегрупування. Під час відходу ми об’єднались з іншою групою, яка відійшла з Бузького парку, й висунулись до Аграрного університету. Там за командою зброю було заховано, й наш підрозділ перейшов у партизанський режим, — згадує ті події «Херсон». — Певний час я щодня приходив і спостерігав за зброєю, але розумів, що це питання часу, коли ворог її знайде, адже окупанти розпочали полювання за військовослужбовцями тероборони.
Тоді «Херсон» вирішив заховати зброю надійніше. У цьому йому допомогли, бо ворожі патрулі були всюди по місту.
— Двох осіб я не можу назвати, військового й цивільного, адже їхні рідні ще досі на окупованій частині області, а третьою була Наталія Миколаївна, яка працює в університеті, і дуже надіюсь, що керівництво закладу відзначить її за героїзм. Як саме вивозили, не розповідатиму, але зброю перемістили в інший район міста.
— Там вона була до кінця квітня, де ми, військові тероборони, які ще переховувались у Херсоні, планували її роздавати іншим партизанам, адже надійшла команда, що ось-ось підрозділи 59-ки та 79-ки зможуть підійти до міста, й ми готувались допомогти їм звільнити місто зсередини, — розповів «Херсон».
Проте ситуація на фронті була тоді складною, також військовому надійшов дзвінок, що саме в їхньому районі окупанти проведуть рейди з перевірками. Тож захисник ухвалив відповідне рішення.
— 30 квітня ввечері ми з побратимами закопали зброю на узбережжі. Сьогодні ми її повернули, щоб після реставрації вона змогла далі допомагати нам боронити країну. Хочу зазначити тим, хто каже, що Херсон здали без бою: це неправда. Захисники окремої бригади територіальної оборони зробили все можливе, щоб боронити місто. І під час окупації робилось усе, щоб, по-перше, зберегти життя побратимів, допомогти вийти з окупації та приєднатись до підрозділу, а по-друге, по можливості не допустити втрати зброї.
І хоча Херсон було звільнено в листопаді, зброю вдалося повернути тільки зараз.
— Складність у тому, що вона була захована на узбережжі, в місці, яке щоденно перебуває під обстрілами ворога. Але під керівництвом командира бригади було сплановано операцію, й ми, як бачите, повернули своє, — розповів військовослужбовець з позивним «Адвокат», який разом із «Херсоном» брав участь в операції. — Важливість повернення зброї була зумовлена кількома факторами. Це державне майно, яке повинно зберігатися й використовуватися згідно з чинним законодавством, а по-друге, це зброя. А зброя українського захисника повинна нищити російського окупанта.
Фото та відео автора
