У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Шановні лідери Австрії!
Шановні присутні!
Пане Федеральний президенте, пане Президенте Національної ради, дорогий австрійський народе!
Передусім хочу подякувати трьом вашим містам, лікарням трьох ваших міст — Відня, Лінца і Граца.
У клініках саме цих міст рятували наших людей, дітей і дорослих, із міста Бровари Київської області, які зазнали страшних опіків унаслідок катастрофи гвинтокрила, що сталася в січні цього року.
Я дякую всім, хто допоміг тоді українцям!
Це був важливий прояв підтримки, коли ваш канцлер, пан Негаммер, і Федеральний уряд Австрії запропонували таку допомогу. Ми в Україні цінуємо кожне життя й уміємо бути вдячними тим, хто допомагає нам рятувати людей.
Пані та панове!
Сьогодні вже 400-й день війни, через яку доводиться проходити нашій державі. Тотальної війни росії проти наших людей і проти всього того, що взагалі робить людей людьми.
Щодня, на жаль, щодня ми втрачаємо в цій війні наших людей.
Тих, хто віддає в боях проти окупанта свої життя за свободу України й усіх народів, чию землю й потенціал росія хоче забрати у склад своєї імперії. Втрачаємо людей від терористичних обстрілів і бомбардувань, які російська армія проводить навіть там, звідки російські солдати були змушені втекти під тиском наших захисників і захисниць. Втрачаємо життя і здоров’я наших людей від вибухів мін і снарядів, що їх залишили російські терористи. Втрачаємо й через те, зокрема, що в деяких частинах нашої країни в умовах такої страшної війни наразі просто неможливо надати медичну допомогу вчасно й повністю.
Я наведу вам лише один приклад. Просто уявіть, що він означає і як багато таких масштабних небезпек, принесених війною. 174 тисячі квадратних кілометрів території України забруднені мінами, які заклав окупант, і російськими снарядами різних типів, що не розірвалися.
Ця забруднена площа — як дві території Австрії. Це сотні тисяч протипіхотних і протитанкових мін, ракет від реактивної артилерії, авіаційних бомб, мінометних снарядів, які, не розірвавшись, застрягли в полях, у залишках будинків. І навіть розтяжок із гранатами, які окупанти спеціально залишили саме проти цивільних, звичайних людей у будинках і машинах, на узбіччі доріг, у садах і парках, на городах…
Ручна граната, яку хтось із російських солдатів замаскував під пластиковий стакан. Це було в Броварському районі Київської області. Підствольна граната, яку росіяни розмістили у звичайному будинку під кришкою фортепіано. Це було в місті Бучі. Ручна граната, якою замінували шафу на кухні в будинку… Власника цього будинку російські солдати розстріляли, його тіло закопали на подвір’ї. Це було теж у Бучі, до речі. Протипіхотна міна, замаскована під нібито звичайну сумку з речами. Це було в місті Ірпені Київської області… Ручна граната, залишена у звичайному будинку в пральній машинці так, щоб вибух відбувся якраз тоді, коли людина просто відкриє пральну машинку… Це було у звичайному будинку у звичайному селі Київської області.
Цього — тисячі. Тисячі, коли ми розмінували. Коли ми врятували життя. На жаль, щодня є повідомлення про вибухи, які забрали життя й скалічили людей. Просто скалічили.
І все це — частини автопортрета росії сьогодні, який вона створює своєю агресією, своєю божевільною війною.
Шановні лідери Австрії!
Дорогий австрійський народе!
Будь ласка, пам’ятайте: коли ми звертаємося по підтримку для України, ми звертаємося заради порятунку життів.
Україна ніколи не хотіла й не брала чужого. Нас не цікавить чужа земля. Ми не хочемо втручатися в життя інших народів. Українці ніколи не прагнули того, щоб через наших солдатів хтось десь на землі страждав і тим паче гинув.
Ми прагнемо безпеки, спокою, свободи, щастя для своїх дітей у своєму українському домі. Ми прагнемо того, щоб міжнародні договори, конвенції, якими гарантується безпека народів і суверенітет держав, працювали. Хіба це велике прагнення? Хіба це те, що можна просто відкинути?
Ще восени минулого року я запропонував нашу формулу миру. Це конкретні десять пунктів. Цілком реалістичних пунктів, які здатні повернути повну силу Статуту ООН, іншим базовим міжнародним документам і зупинити цю божевільну агресію, забезпечивши звільнення України від російського зла й порятунок наших людей від того, що роблять окупанти.
І, до речі, гуманітарне розмінування — це один з елементів нашої формули миру.
Але що світ почув і побачив від росії у відповідь на формулу миру? Чергові порції брехні, чергові відмовки, чергові прояви зла.
І я вдячний вам, Австріє, за те, що вашою відповіддю стала ще більша підтримка українського народу, нашої держави, міжнародного права.
За цей рік війни кілька делегацій австрійського уряду та депутатів вашої Національної ради були в Україні. Я був радий продуктивним зустрічам із Федеральним канцлером Австрії паном Негаммером та з вами, пане Федеральний президенте, коли ви нещодавно відвідували Київ.
Запрошую й вас, пане Президенте Національної ради, та інших шановних представників і представниць австрійського парламенту відвідати так само нашу країну, поспілкуватися з нашими людьми й на власні очі побачити на деокупованій території чи у прифронтових районах, що таке росія сьогодні, що вона несе Україні й світу.
Побачити це, побачити й почути наших людей. І це означає — зрозуміти.
Зрозуміти, наскільки вагомим є кожен голос підтримки міжнародного права й України, коли відповідні питання виносяться на розгляд Генеральної асамблеї ООН, Європарламенту чи інших міжнародних майданчиків. Кожен голос підтримки санкцій та інших глобальних кроків, що позбавляють росію можливості нарощувати її агресію.
Підтримати наших людей зараз — означає зрозуміти, наскільки важливим є не залишитися морально нейтральними до зла. Це не про геополітику, не про військово-політичні питання. Це про те, що люди завжди — завжди — мають залишатися людьми, завжди берегти людяність і цивілізованість.
Я дякую вам, Австріє, за гуманітарну підтримку для України. Окремо вдячний кожному австрійцю, який взяв участь в акції «Сусід у скруті» (Nаchbar in Not). Ми це дуже цінуємо.
Я дякую за допомогу в захисті нашої енергетики від російських терористичних ракетних ударів. Я дякую за підтримку наших зусиль у розмінуванні нашої землі та в лікуванні й реабілітації наших людей після всього того, що є проявами та наслідками російської агресії.
І я дуже чекаю того моменту, того щасливого дня, коли зможу подякувати вам, Австріє, і за допомогу у відновленні миру на нашій землі.
І я впевнений, що Україна переможе в цій війні. Я впевнений, що міжнародне право знову запрацює. Я впевнений, що українська формула миру допоможе світу захиститись і від інших подібних агресій. І впевнений, що попри все ми збережемо нашу людяність, нашу цивілізованість, нашу моральність і нашу віру в те, що зло завжди програватиме.
Дякую всім, хто допомагає Україні! Вічна пам’ять кожному й кожній, чиє життя забрала жорстока російська війна!
Дякую вам особисто, Австріє!
Слава Україні!
Джерело: Офіс Президента України
