Смертельний інцидент стався над грецьким островом Карпатос в Егейському морі в контексті Егейської суперечки — конфлікту між двома державами-членкинями НАТО щодо суверенітету та суміжних…
На початку літа 2022 року російські медіа навипередки між собою повідомляли про появу в арсеналі їхніх військ нового супер-озброєння, яким ті завдають ударів по тилах українців. Посилаючись на представників корпорації «Ростех», московські ЗМІ розповідали, що за допомогою «найсучасніших» дронів-камікадзе під назвою «Ланцет» війська рф зможуть повністю відрізати український «передній край» від логістики і підтримки. Мілл-блогери, до яких «за парєбріком» є найбільше довіри щодо інформації про російсько-українську війну, взагалі називали БПЛА «Ланцет» — чинником, який кардинально змінить ситуацію на фронті.
ZALA Lancet (БПЛА «Ланцет». — Авт) — російський баражуючий боєприпас розробки іжевської компанії ZALA Aero, яка входить у концерн «Калашніков». Уперше дану розробку було представлено у червні 2019 року на виставці «Армія-2019» у Москві. «Ланцет» має кілька типів наведення. Швидкість руху в повітрі становить до 300 км/год, радіус польоту — до 40 км. Максимальна маса — 12 кг. АрміяInform в одній зі своїх публікацій розповідала про це російське озброєння.
Наразі відомо про існування двох версій ударного БПЛА — «Ланцет-1» і «Ланцет-3». Обидва мають однаковий планер з подвійними Х-подібними крилами і схожими внутрішніми системами. Основною ж відмінністю є розміри і корисне навантаження. Максимальна злітна вага «Ланцет-3» — 12 кг, «Ланцет-1» — 5 кг, з бойовими частинами 3 кг і 1 кг відповідно. У бойовому режимі він може бути озброєний як осколково-фугасними, так і кумулятивними бойовими частинами.
Росіяни пишаються тим, що «Ланцет» має оптико-електронне наведення, а також блок телевізійного наведення, що дає змогу керувати боєприпасом на кінцевому етапі польоту. Особливістю БПЛА є те, що його модулі наведення є змінними і можуть комплектуватись під завдання. Доступний спектр датчиків досить широкий: камери в інфрачервоному і видимому діапазоні, наведення на лазерний цілевказівник, датчик пошуку цілей, які асистують, газоаналізатором і радіометром.
Тобто, за заявою компанії ZALA Aero, БПЛА призначений для ураження наземної техніки та інших важливих цілей на передньому краї та в тилу противника. Він може використовуватися для утворення повітряних мінних полів, і навіть сьогодні виробник проводить експерименти щодо ураження великих ворожих ударних БПЛА в польоті (для полювання на наші Bayraktar TB2. — Авт.).
Проте перші відеоролики з кадрами вдалого застосування «Ланцетів» почали з`являтись в телеграм-каналах російських мілл-блогерів лише через 4-5 місяців після повідомлення про початок використання цих БПЛА в Україні. Тобто, усі офіційні заяви російського командування про «вдале застосування новітнього безпілотного апарата» були лише видаванням бажаного за дійсне.
Починаючи з жовтня-листопада 2022 року в російських медіа розпочалась ціла інформаційна кампанія, яка мала за мету показувати ефективність застосування «Ланцетів». Деякі «експерти» розповідали, що «аналоговнєтний» боєприпас значно переважає американський Switchblade-600 (насправді в «американця» характеристики вищі. — Авт.), а завдяки Х-подібному крилу він кращий за маневреністю і пікіруванням. Крім того, спільне застосування «Ланцетів» і «Орлана-10» є, фактично «вбивчим» для української системи ППО: «Орлан» — виявляє, а «Ланцет» — знищує…
І найголовніша перевага, на думку російських військових і експертів, в українців немає чим протидіяти таким БПЛА. Тому на різних телеграм-каналах почала розповсюджуватись відверта маячня про «десятки знищеної «ланцетами» української техніки». На росії самовпевнено почали заявляти, що збити їхні БПЛА майже нереально. «Завдяки протилазерному захисту перехопити або знищити БПЛА практично неможливо», — пише телеграм-канал «Вісник ПВО та ВКС».
Проте Збройні Cили України з приводу цього мають іншу думку, розповідає російська служба агентства ВВС. Перший екземпляр такого БПЛА українські ППО збили ще в середині липня 2022 року в Запоріжжі та виклали відповідні фотографії. Ще один російський дрон-камікадзе був збитий за тиждень у Миколаївській області під час спроби атакувати станцію радіолокації. У жовтні Повітряні Сили ЗСУ повідомили, що змогли збити ще два «Ланцети» за допомогою винищувача.
У чому дійсно праві росіяни, це в тому, що в нас обмаль подібного типу озброєнь, дальність застосування яких до 40 кілометрів і бойова частина важить 3-5 кілограмів. Це фактично дальнобійний артилерійський боєприпас, який застосовується не для ураження броньованої техніки, а для придушення вогневих точок противника, знищення особового складу чи неброньованої техніки, наприклад, вантажівок.
— «Ланцет» — безпілотник поля бою, який «працює» по окремих РЛС або ЗРК безпосередньо біля лінії фронту, — розповідає виданню ВВС командир підрозділу аеророзвідки ЗСУ, спеціаліст з розробки дронів Юрій Касьянов. — Застосування таких БПЛА на полі бою, безумовно, дає певні переваги противнику, але чи зможе воно якось кардинально позначитися на ході та характері війни — дуже сумнівно. Є різні методи протидії таким БПЛА, наприклад, знищення його артилерією прямо на землі разом із оператором і станцією наведення».
Дійсно, якщо іранські «Шахеди», у яких маса бойової частини і дальність польоту в рази (навіть десятки разів. — Авт.) більша, дещо вплинули на перебіг російсько-української війни. То «Ланцет» — не зможе стати для росії «суперзброєю» з багатьох причин. Перша — це те, що масове виробництво таких БПЛА — доволі дороге і майже неможливе.
І хоч «Ланцети» ZALA Aero почала виробляти ще у 2019 році, проте російська армія не брала їх на озброєння, поки безпілотник не випробували в Сирії. Але й після того це не призвело до запуску БПЛА в серійне виробництво — вони здалися досить дорогою зброєю, для якої в Сирії не завжди знаходилися важливі цілі, які не можна було знищити іншими засобами, наприклад, артилерією.
Щодо «начинки» дронів, то фахівці, навіть російські, тоді заявляли, що 80% — це імпортні деталі, і виготовляти їх в росії просто неможливо. Згаданий вище Юрій Касьянов вважає, що «Ланцети» на 80% складаються з китайських комплектуючих, але фінальне складання та налаштування проходять на російських заводах.
Після початку широкомасштабного вторгнення і економічних санкцій проти росії масове серійне виробництво «Ланцетів» в такій кількості, щоб вони стали «переломним фактором у війні», стало взагалі неможливим. Для того, щоб зібрати хоч декілька безпілотників, росіяни почали використовувати… мікросхеми з дитячих іграшок та батарейки для вейпів. Про це свідчать уламки збитого українськими бійцями російського «Ланцета». Авіаційний інженер, колишній військовий ЗСУ, який нині проживає у США, Костянтин Калиновський з’ясував, з чого він був зібраний, а результати опублікував у своєму аккаунті у Твіттері.
Костянтин з’ясував, що в ZALA Aero збирають свій безпілотник з використанням найпростіших і найдоступніших мікросхем, які можна знайти в дитячих моделях іграшок. Виявилося, що з «російського» в БПЛА хіба тільки корпус. Інші необхідні компоненти можна взяти з компонентів систем заднього виду автомобіля або ліхтариків для дайвінгу. Також активно використовуються акумулятори для вейпу формату 18650 виробництва Samsung. Усі плати і процесори — доступні і масово виробляються американськими компаніями Analog Devices, Semtech, Silicon Labs, а також європейськими NXP і Infineon Technologies.
Усі ці товари вільно продаються на світовому ринку і не мають обмежень у продажу в росію. Кремль намагається масштабувати виробництво своїх дронів-камікадзе, використовуючи максимально дешеві комплектуючі іноземного виробництва, які вільно обертаються на ринку цивільних технологій. Але які при цьому темпи виробництва «Ланцетів» і їхня вартість — даних немає, проте зрозуміло, що товар став штучним, а не масовим.
Тому кожен такий «виріб» уже безпосередньо на передовій росіяни намагаються «вдосконалити» і «модернізувати», як, наприклад, «Ланцет», деталі якого наші бійці знайшли на одному з напрямків. Імовірно, безпілотник не зміг спрацювати та просто розбився. Огляд боєголовки «Ланцета» показав, що він оснащений підривним кумулятивним зарядом КЗ-6 на… монтажній піні.
Стандартний кумулятивний заряд КЗ-6 призначений для пробивання отворів у сталевих (металевих) плитах, броньових укриттях, залізобетонних і бетонних плитах і стінах. Вибух заряду КЗ-6 у повітрі або під водою пробиває броню товщиною до 215 мм, залізобетонну плиту товщиною до 550 мм і ґрунт на глибину до 800 мм. Очевидно, що розробники з російського ZALA Aero не стали винаходити нову бойову частину для дрона, а інтегрували вже готові напрацювання. Крім того, у хвості БПЛА мав додатковий заряд — пластид з детонатором, встановленим кустарним способом.
Ще декілька тижнів тому російський виробник заявляв, що боєприпас «Изделие-52», також відомий як «Ланцет», модернізували після досвіду застосування в Україні. Дрон отримав нібито нову оптико-електронну систему наведення та систему управління з новим програмним забезпеченням та покращеною керованістю. «Баражуючий боєприпас має більш потужну бойову частину, яка дозволяє гарантовано уражати типові для дрона цілі — гаубиці, танки, бронетехніку, РЛС, ЗРК і живу силу», — йдеться в повідомленні.
У номенклатуру бойових частин дрона сьогодні входять три типи — кумулятивна, осколково-фугасна та термобарична. Отже, в армії Росії є два види таких дронів: «Изделие-52» і «Изделие-51»: з більшою та з меншою бойовою частиною, а також з вдосконаленою системою управління й наведення.
І наостанок два невеликі випадки застосування росіянами свого «чудо-озброєння» під назвою «Ланцет». Два місяці тому окупанти намагалися за допомогою свого вже модернізованого ударного безпілотника вразити українську артилерійську установку Krab, яка була під захистом звичайної металевої сітки. Проте БПЛА застряг у сітці, яка була натягнута над САУ.
А декілька днів тому трапилась аналогічна ситуація, коли «Ланцет» застрягнув у сітці, яку розгорнув на позиції екіпаж 122-мм самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика». Військові встановили каркас із колод та сітку, яка захищала верхню частину установки. Російський баражуючий боєприпас, який націлився на САУ, не завдав шкоди машині та розбився на уламки.
Тож насправді безпілотники «Ланцет», на які було стільки сподівань у росіян, виявились не тією супер-зброєю, яка здатна хоч щось змінити в цій війні. Це лише черговий доказ, що москва все-таки глибоко інтегрована в світову економіку і абсолютно не здатна самостійно виготовляти високотехнологічне озброєння, за яким майбутнє.
