Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У випадку поранення військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби. Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.
Порядок підтвердження травми, отриманої під час бойових дій, роз’яснює Military Media Center.
1. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря — черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту. У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону — додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
2. У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму, протягом 30 днів з дня отримання травми або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Увага! Якщо дана довідка не видавалась — потрібно скласти рапорт на командира частини з проханням провести розслідування та видати довідку про обставини травми. До рапорту потрібно додати свої пояснення, а також за можливості свідків (інших військовослужбовців, які були поруч у момент отримання поранення.
3. Для визначення придатності до подальшої військової служби військово-лікарська комісія (ВЛК) проводиться після завершення лікування. У постанові ВЛК зазначається причинний зв’язок між пораненням та участь у бойових діях (необхідно для оформлення одноразової грошової допомоги).
Увага! При ухиленні від призначеного обстеження, порушення режиму лікування особу може бути виписано з госпіталю без ВЛК. Про відмову в обстеженні повідомляється командир військової частини.
4. У воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин — у батальйонах (командах) видужуючих). У виняткових випадках військовослужбовцям може бути надана відпустка за станом здоров’я на 30 календарних днів. За постановою ВЛК відпустка за станом здоров’я може бути продовжена на такий самий строк, а за відповідних медичних показань — повторно продовжена ще на 30 календарних днів.
5. Якщо після продовження відпустки за станом здоров’я військовослужбовець не може приступити до виконання службових обов’язків, то він оглядається ВЛК для визначення ступеня придатності до військової служби.
Отже, основним та первинним документом, який підтверджує травму військовослужбовця, отриману під час бойових дій, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана лікарем (фельдшером) медичного пункту військової частини.
