Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
У напівзруйнованому селі на Запоріжжі воїни однієї із артилерійських бригад вшанували пам’ять Великого Кобзаря.
На дивом вціліле погруддя Тараса Шевченка у День його народження надягнули каску та бронежилет. Воїни бригади та мешканці села поклали до монумента квіти, а військовий оркестр виконав славнозвісні музичні композиції «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Думи мої думи».
Тут, на відстані трохи більше ніж 10 кілометрів від лінії бойового зіткнення, майже щодня російські окупанти обстрілюють мирні села. І цей пам’ятник Тарасові Шевченку став символом стійкості та непоборності українського народу.
— Позаду мене — приклад чергового «русского міра» — спалена російськими окупантами будівля, — сказав військовослужбовець із позивним «Фенікс». — І перед нею — вцілілий Тарас як приклад незламності. Слова, написані на цьому бюсті, сьогодні вкрай актуальні. Скільки пам’ятників Шевченкові є, скільки наш геніальний українець написав великих поем. Але саме в цьому місці ми бачимо такі слова: «І на оновленій землі врага не буде, супостата». І насправді ворога тут не буде. Збройні Сили України обов’язково якомога швидше проженуть його з нашої рідної землі.
Відео та фото Владислава Дем’яненка
