Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У Координаційному штабі відбулася зустріч з учасниками ГО «Об’єднання родичів політв’язнів кремля», які представляють рідних та близьких цивільних громадян України, ув’язнених росією в період з 2014-го по 2021-й роки. Більшість заручників були схоплені росіянами на території Криму.
Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
На запитання рідних відповіли представники Координаційного штабу та Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Штаб координує всі державні служби, які займаються поверненням як військовополонених, так і цивільних заручників. Цивільними переважно займається Офіс Омбудсмена та Служба безпеки України.
«Якщо нам вдається домовитися про обмін цивільних, ми їх повертаємо. Але сподіваємося знайти механізм повернення цивільних згідно з Женевськими конвенціями, коли їх мають відпустити без жодних умов і одразу», – зазначив представник Штабу.
За словами представника Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, наша сторона намагалася зрушити з місця процес повернення цивільних. Для цього на переговорах омбудсменів у Туреччині росіянам серед іншого запропонували репатріацію літніх людей, жінок, поранених, важко хворих і тих, кого схопили з 2014-го й до початку широкомасштабного вторгнення. Та поки що рф не продемонструвала готовності виконувати запропоноване.
Зараз Координаційний штаб налагоджує роботу з російськими правозахисниками для з’ясування долі утримуваних росіянами цивільних. Також це необхідно для того, щоби, коли стане відомо місце утримання, адвокати могли вимагати доступу до наших людей.
Цивільні заручники, як і військовополонені, обліковані в Національному інформаційному бюро (НІБ). Якщо у людей є інформація про переміщення їхніх рідних в інші місця утримання, необхідно повідомляти до НІБ.
Зараз відомості про місце утримання не впливають на повернення, але в разі обміну «всіх на всіх» нам необхідно знати де і кого утримують, щоб нікого не залишити в неволі. Це стосується як цивільних, так і військовослужбовців.
