У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
У Координаційному штабі відбулася зустріч з родинами військовослужбовців 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї бригади.
Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
На запитання близьких відповіли керівник і секретар робочої групи з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників Координаційного штабу Андрій Юсов і Богдан Охріменко.
Андрій Юсов запевнив рідних, що всі, хто є в реєстрі Національного інформаційного бюро подаються тій стороні на повернення.
«Згідно з Женевськими конвенціями обміни не передбачені до завершення бойових дій. Проте ми самостійно вирішуємо це питання й повернули вже 1863 особи, — сказав він. — У неволі ще залишаються багато жінок, поранених і тих, кого утримують з 2014 року. Щодо багатьох отримували відмови від окупантів: «не підлягають обміну, під слідством»… На жаль, важкий стан чи поранення не є гарантією повернення. Росіяни досі не віддають людей, які, до прикладу, страждають на епілепсію. Усіх, хто повертається, опитують правоохоронні органи, Координаційний штаб і Міжнародний комітет Червоного Хреста. Чи порушили росіяни кримінальну справу проти наших Захисників, можна дізнатися через адвокатську групу «Пошук.Полон».
Богдан Охріменко зазначив, що для людей, які займаються обмінами, не важливо, як особа облікована у військовій частині: як зникла чи полонена, якщо є відомості про її потрапляння у ворожу неволю. На обміни це не впливає. Також він закликав повідомляти всю інформацію про полонених, яку отримують рідні, до Координаційного штабу.
«Буває, що від дружини, матері й сестри ми отримуємо різні дані про місце утримання їхнього рідного. Або, наприклад, чотири родини вказали на одну й ту ж особу на відео, стверджуючи, що то їхній рідний. Попри це всю інформацію потрібно передавати нам, з нею працюватимуть наші аналітики», — наголосив він.
Щодо переговорів, Богдан Охріменко зазначив, що це довготривала стратегія:
«Якщо в чомусь будемо поступатися, то на наступних переговорах виникатимуть ще більші проблеми. І те, що під час бойових дій відбуваються обміни — це не жест доброї волі ворога, а результат тиску з нашого боку».
