Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
— 24 лютого 2022 року ворог завдав масованого авіаційного та ракетного удару по території нашої частини — по складах, підрозділах, аеродрому в Чугуєві, наземні його підрозділи перетнули державний кордон України та рухався вглиб колонами, — розповів комбриг Окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка полковник Павло Федосенко.
Комбриг зібрав керівний склад на командному пункті, вислухав доповіді командирів батальйонів. Своєю чергою доповів про обстановку вищому керівництву та отримав накази.
— Отримав команду відкрити вогонь по окупантах на ураження, тримати оборону зайнятих позицій, втримати аеродром у Чугуєві, аби запобігти висадці повітряного десанту. Перші два дні вели бої на цих напрямках — ми сформували мобільно-вогневі групи, які маневрували між колонами противника та завдавали зі всіх боків вогневого ураження, знищуючи ворожу броньовану техніку. росіяни не очікували такої «зустрічі», розгубилися, тому втратили керівництво підрозділами, — зазначив комбриг.
Він зауважив, що росіяни дійсно очікували, що ніякого спротиву на Харківщині не зустрінуть. Тому мали складені не лише з нападу та захоплення населених пунктів України, а й інструкції, як «втихомирювати» і розганяти «купки незадоволених українців» та закріплювати свою владу на місцях.
— Ми їх розігнали — на концерті у кобзона: знищили колону цього підрозділу в кількості сорока машин в Кутузівці. Вони везли з собою службових собак, спецзасоби, парадну форму…
Також Федосенко зазначив, що контрнаступ на Харківщині — єдина армійська операція з часів Другої світової війни, яка була проведена силами армійського корпусу, та завершилася для України з мінімальними втратами.
