Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Нафтогазові доходи росії в січні впали майже на 40 % в порівнянні з минулим роком. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Отже, західні санкції досягли своєї мети — стабілізували нафтові ринки та скоротили нафтогазові доходи москви, констатували в дирекції агентства. Так, це саме ті санкції, «які лише на користь» і яких «іскандери не бояться». Найближчими місяцями МЕА очікує ще різкішого падіння доходів росії від експорту нафти й газу. Але поки що прогноз агентства має не надто переконливий вигляд, а питання щодо ефективності санкцій зберігаються.
Що зараз відбувається з російською економікою і які перед нею стоять виклики через рік після початку широкомасштабної війни? Про це старша економістка Інституту економік Банку Фінляндії, одного з головних європейських дослідницьких центрів з економіки росії, Хелі Симола розповіла в інтерв’ю виданню The Bell.
На думку пані Симоли, хоча санкції передбачали обмеження фінансування війни, проблема з ними була в тому, що їх запровадили з чималим тимчасовим лагом. Наприклад, ЄС, головний покупець російської нафти, оголосив про санкції в червні, але вони набули чинності лише минулого грудня й лютого цього року. Тому їхній вплив на російську економіку був досить обмежений — експорт нафти до країн ЄС скоротився, але не впав.
За оцінкою економістки, ефект нафтових санкцій ще доведеться побачити. Окрім цього, зараз іде обговорення розширення санкцій, що може мати додаткові наслідки для російської економіки цього року. За показниками Єврокомісії, зараз під санкціями десь половина імпорту з росії до країн ЄС та приблизно 36 % європейського експорту до росії. Лише частина торгівлі.
Статистика свідчить, що у росії різко скоротився випуск багатьох товарів у середньо- та високотехнологічних галузях промисловості. У жовтні виробництво вантажних автомобілів, наприклад, упало на 40 % в порівнянні з минулим роком, телевізорів — на 44 %, екскаваторів — на 69 %.
У міру того, як запаси імпортних ресурсів російських компаній, які необхідні для обслуговування імпортного обладнання, виснажуються, негативний ефект від санкцій тільки посилюватиметься, зазначає Хелі Симола. Але водночас технологічне виробництво займає невелику частку в загальному виробництві, тому його падіння не буде сильно відображено на рівні ВВП.
Січневі цифри бюджету країни-агресора показали, що російські нафтогазові доходи значно скоротилися, як порівняти з минулим роком. Звісно, січень — лише один місяць, але дефіцит бюджету в ньому становив 60 % від запланованого за весь рік. Кремлівська влада очікує, що цього року дефіцит бюджету становитиме 2 % ВВП, але, на думку Хелі Симоли, ці очікування зараз мають надто оптимістичний вигляд. В Інституті перехідних економік вважають, що дефіцит може легко становити 4-5 % ВВП.
До того ж не все ладиться на росії з імпортом та експортом. Якщо постачання сирої нафти там частково змогли перенаправити до Китаю і особливо до Індії, яка почала купувати в рази більше російських вуглеводнів, то з іншими ключовими експортними товарами ситуація складніша. Наприклад, природний газ не перебуває під європейськими санкціями, але росія сама скоротила обсяги його експорту. У короткостроковому періоді постачання газу дуже важко перенаправити через брак газотранспортної потужності — всі газопроводи йдуть до Європи, а можливості щодо відправлення обмежені.
Що стосується імпорту, то країна-окупант не змогла повністю замістити втрачені обсяги за рахунок інших країн. Хоча з повідомлень іноземних ЗМІ бачимо, що експорт із Китаю, Туреччини та Казахстану до Росії торік зріс. Один із прикладів — росія наростила імпорт китайських легкових автомобілів.
Технологічний імпорт займав приблизно половину всього товарного імпорту до росії, зазначає Симола. рашистська промисловість, особливо військова, залежить від технологічних поставок, основним джерелом яких були розвинені країни. Влада кремля переорієнтувалася на країни СНД, Китай та Туреччину, але можливості цих країн замінити втрачені через санкції постачання обмежені.
Що ж очікує мешканців «руского міра», яким бункерний дід минулого тижня наобіцяв золоті гори й возик щастя? На переконання експертів Інституту перехідних економік, дефіцит бюджету постійно зростатиме, і це робить ситуацію для державних фінансів дедалі важчою.
Сидячи в бронепоїзді, керманич імперії намагається знайти нові джерела, щоб підвищити держдоходи: нові «податки» для компаній, обмеження знижок на нафту Urals. Крім брехливих обіцянок, йому доведеться вигадувати, де знайти гроші й на війну, й на фінансування інших видатків бюджету. Тим часом бюджетні витрати зростають і в якийсь момент це збільшить інфляційний тиск, з чим доведеться розбиратися регулятору. Тож Хелі Симола не виключає, що центробанку рф доведеться друкувати гроші, щоб профінансувати державні витрати, що також може створити інфляційний тиск.
Матеріал проілюстрований роботами відомого карикатуриста Олексія Мерінова
