Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
У межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я було проведено аудит потреб та ресурсів системи надання послуг у сфері психічного здоров’я. Презентація результатів аудиту відбувалась у рамках засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України.
Під час заходу виконавча директорка громадської організації «Безбар’єрність» Оксана Збітнєва представила аудит ресурсів послуг у сфері психічного здоров’я: які потужності має кожне міністерство, як вони використовуються, які є прогалини, а також бачення системи надання допомоги. Ця система сформована з урахуванням запитів, виявлених під час аудиту потреб, та на основі вивчених найкращих світових практик.
Було вирішено, що МОЗ України має презентувати рекомендації до Плану заходів. Натомість міністерства, які пройшли аудит, зокрема МОЗ, МОН, Мінсоцполітики, МВС, Мінветеранів, Мінреінтеграції, Мінмолодьспорт, МКІП, Міноборони, мають опрацювати пропозиції міністерств та подати їх до проєкту Плану заходів. Також міністерства мають до 20 березня 2023 року підготувати концепції пріоритетних проєктів на 2023 — 2024 роки згідно з рекомендаціями та подати їх на розгляд на засіданні Міжвідомчої координаційної ради.
Аудит послуг психічного здоров’я в системі Міністерства оборони України показав, що психологічна служба ЗСУ передбачає п’ять етапів підготовки й надання психологічної допомоги: територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), навчальний центр, підрозділ постійної дислокації (ППД), бойові дії та етап відновлення.
Пункти створюються для психологічного діагностування, кризового консультування та надання психологічної допомоги військовослужбовцям, які пережили посттравмуючі ситуації, мають ознаки психологічної втоми, гострої реакції на стрес. До роботи залучаються фахівці-психологи, офіцери морально-психологічного забезпечення, капелани, а також за потреби інші посадові особи-фахівці, які мають навички з надання психологічної допомоги.
Як показав аудит, стан психічного здоров’я військовослужбовців значно гірший, ніж серед решти населення.
Тривожні розлади трапляються серед військових удвічі частіше в порівнянні з рештою населення.
Великий депресивний розлад значно поширеніший серед військових, ніж серед решти населення (4,8 % порівняно з 3,63% відповідно).
Військові частіше зловживають речовинами, зокрема зловживання алкоголем серед військових трапляється у 2,3 раза частіше, ніж серед населення.
Військові-чоловіки більш схильні до зловживання речовинами (зокрема алкоголем), ніж військові-жінки.
Військові-жінки більш схильні до тривожних розладів, ПТСР та розладів настрою, ніж військові-чоловіки.
Військові, які брали участь в активних бойових діях, мають майже в 7 разів частіше ПТСР, ніж інші військові та набагато частіше зловживають речовинами (зокрема алкоголем).
За результатами дослідження кадрового забезпечення ЗСУ, на 400–500 військовослужбовців працює 1 психолог. Натомість, до прикладу, в армії Ізраїлю встановлений норматив військових психологів та соціальних працівників 1 фахівець на 70-90 осіб. Відповідно до Інструкції (наказ від 18.10.2021 № 305), допустимі норми службового навантаження на 1 офіцера-психолога: психологічно-професійний відбір — не більше як 10-15 осіб на день; психологічне консультування та реабілітація — не більше як 7 осіб, а якщо з розладами — не більше ніж 4 особи на день.
Отже, під час аудиту виявлено низку проблем у системі психологічного забезпечення військовослужбовців, які особливо гостро постали після широкомасштабного вторгнення. На жаль, кількість ветеранів буде збільшуватися й переважна частина захисників і захисниць потребуватимуть психологічної підтримки та реабілітації тою чи іншою мірою. Тож було запропоновано ймовірні рішення, які потребують реалізації спільно з Міністерством у справах ветеранів.
