Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Під час нещодавнього відрядження до однієї з військових частин тероборони поспілкувався із сержантом Віталієм Кухаренком. Мова зайшла про реабілітацію, яку нещодавно пройшов Віталій у Центрі психічного здоров`я і реабілітації «Лісова поляна». Сержант перепитав, чи знайомий я з директоркою Центру Ксенією Возніциною, і додав: «Це неймовірна жінка: уважна, небайдужа до кожного пацієнта, енергійна і напрочуд чутлива до всього нового». Знаючи Ксенію Борисівну не один рік, цілком погодився з такою характеристикою від бійця.
І допоки деякі функціонери від медицини зав’язнули в допотопних методах медичної допомоги і вишукують, до чого притулити все те ж психічне здоров’я, Возніцина не втомлюється дивувати і своєю активністю, і бажанням наповнити Центр сучасним обладнанням, новітніми технологіями та корисними креативними речами, які сприяють реабілітації пацієнтів.
Ось і нещодавно Ксенія Возніцина вийшла з ініціативою розпочати роботу над тим, щоб в Україні з’явилась надзвичайно важлива професія оптометриста, а в реабілітаційних командах — фахівець з оптометрії. Своєю ідеєю Ксенія Борисівна поділилася з АрміяInform.
— Наша «Лісова поляна», як відомо, займається не лише психічним здоров`ям, а й є центром експертизи з лікування так званої контузії, легкої черепно-мозгової травми, — зазначила Возніцина. — Як невролог за фахом, я ось уже п`ять років вивчаю, як відбувається лікування та реабілітація такої травми за кордоном, зокрема в США. Коли ти вивчаєш цю тему ретельно й досконало, то розумієш, які є напрями. І з ким би я не зустрічалася, у яких заходах не брала б участь, закордонні колеги мене всюди питали: а у вас оптометристи є? Я брала цю проблему до уваги, але, як кажуть, не доходили руки до неї.
І ось минулого літа я познайомилася з американкою українського походження, відомим оптометристом Христиною Ракочі, яка просто запалила нас ідеєю щодо оптометрії. Розуміючи все неврологічне підґрунтя цієї проблеми, коли мінно-вибухова хвиля проходить крізь мозок, ти усвідомлюєш, наскільки цей фахівець повинен бути невід’ємною одиницею реабілітаційної команди.
Всі знають, що потрібні фізичний терапевт, ерготерапевт, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, терапевт мови і мовлення. Щодо останнього, то приємно, що багато людей знають, що то не логопед, а фахівець із зовсім іншої спеціальності.
Тепер дійшла черга, щоб люди усвідомили, що оптометрист — це не офтальмолог. І не людина, яка підбирає окуляри в оптиці, а невід’ємний член реабілітаційної команди, який розуміється на окуломоторній активності після травми та як це пов’язано з центральною нервовою системою. Офтальмолог — це лікар, який лікує хвороби ока. Натомість оптометрист — це фахівець, який корегує зір із розумінням процесів, які сталися в головному мозку після черепно-мозкової травми.
Око має величезну енервацію — пронизаність органів і тканин нервами, що забезпечують їхній зв’язок з центральною нервовою системою, а також має велику купу дрібних м’язів — окорухових м’язів. Це дуже складна система, яка порушується у разі мінно-вибухової травми. І щоби розібратися в цій проблемі та правильно підібрати призми, лінзи, має бути оптометрист. Його професійні знання та уміння дозволяють усунути запаморочення, головний біль, хиткість під час ходьби.
— Чи готують таких фахівців в Україні?
— Готують спеціалістів для суто механічної роботи в салонах оптики — підбір окулярів. Але вони не володіють знаннями з оцінки і лікування розладів при черепно-мозкових травмах або від вибухової дії. Скоріше за все у майбутніх офтальмологів під час навчання є невеличкий розділ з оптометрії. Це питання наразі в стадії вивчення.
— Тобто ваша ідея підготовки оптометристів для реабілітаційних команд є свого роду революційною?
— Можна й так сказати. Але, повірте, наявність високопідготовлених оптометристів зі знаннями причин порушення зору внаслідок мінно-вибухових травм значно підвищить якість медичної допомоги пораненим воїнам. Я впевнена, що кожен наш захисник, який дістав черепно-мозкову травму, потребує досліджень з боку професійного оптометриста. Ще раз наголошую: із знаннями всіх негативних процесів, які відбулись у мозку внаслідок мінно-вибухової травми.
— На якому етапі втілення вашої ідеї?
— Наразі ми займаємось докладним обґрунтуванням необхідності підготовки фахівців з оптометрії. З подальшим поданням до Міністерства охорони здоров`я. Обговорюватимемо це питання із провідними медичними навчальними закладами. За кордоном підготовка таких фахівців існує. Поясню, чому ми відстаємо. Серйозно реабілітацією в Україні почали займатися лише з 2015 року, коли були введені перші реабілітаційні професії. Тобто ця медична галузь у нас ще відносно молода, хоча й зроблений потужний прорив. З 2021 року у нас набрав чинності Закон «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я», підготовлено чимало фахівців. Але їх ще катастрофічно не вистачає, враховуючи масштабність каліцтв. Треба обов’язково рухатись далі.
— Для руху далі у вас й існує тренінговий центр.
— Так. Цього року нас підтримало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), тож у нас є можливість розробити цікаві програми. Незабаром у нас буде курс з лікування дії мінно-вибухової хвилі на мозок. Це буде не просто якийсь протокол, а фундаментальна база: як вибух діє на мозок; що відбувається при гострій травмі на полі бою та при гострій травмі з терміном від тижня до місяця; які наслідки посткомоційного синдрому у ветеранів бойових дій після двох-трьох років; як конкретно з кожною фазою працювати тощо. Це буде алгоритм дій з відео, інфографікою, інтерактивами. Все це буде розміщено на сайті Академії Національної служби здоров`я. Такий курс буде проведено вперше.
— Дякую за змістовну розмову.
