Він входить до Об’єднаного командно-штабного коледжу Академії оборони Великої Британії. За результатами навчання він отримав Thales Prize як найкращий міжнародний…
Торішня Мюнхенська конференція з безпеки відбувалася в умовах очікування катастрофи. А промова Президента України Володимира Зеленського зафіксувала для історії — Український народ боронитиме країну за будь-яких сценаріїв.
За рік після початку широкомасштабної війни росії проти України ми є свідками формування контурів нової геополітики, яка пишеться кров’ю Збройних Сил України та українських громадян.
Вперше за багато років на Мюнхенській конференції з безпеки не було російської делегації, проте були присутні окремі представники, яких вважають російською опозицією. Ілюзії щодо того, чи може путінська росія бути ліберальною, стали одним із ключових прорахунків, яких допустилися світові лідери.
Питання постачання необхідного озброєння Україні, заклики продовжувати і посилювати підтримку нашої країни простежувалися в кожній промові. Рік тому, коли український лідер закликав світ допомогти Україні відвернути катастрофу, світова спільнота обмежилася лише занепокоєністю і оприлюдненням інформації про неминучість вторгнення. Цьогорічний Мюнхен підтвердив, що європейська політика щодо росії зазнала кардинальних змін, повернення до «business as usual» не відбудеться в середньостроковій перспективі.
Попри фокус на війні в Європі, магістральним сигналом від організаторів стало запрошення для країн так званого Глобального Півдня до напрацювання нової архітектури безпеки та справедливого світоустрою.
Серед ключових варто відзначити виступи очільників Франції та Німеччини, сигнали, які пролунали від віцепрезидента США Камали Гарріс, а також Прем’єр-міністра Великої Британії Ріші Сунака та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. Наповненість дискусії «Візії для України» за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби підтверджують тезу про непохитність підтримки не тільки США, але й наших німецьких партнерів, враховуючи фундаментальне політичне рішення надати Україні танки Leopard.
Окремої уваги заслуговує виступ очільника китайської делегації, керівника Офісу закордонних справ ЦК КП Китаю Ван Ї, який крайній раз брав участь у Мюнхенській конференції три роки тому і фокусувався здебільшого на солідарності в питаннях подолання COVID-19. Цього разу акцент був на питаннях попередження глобального протистояння, апелюючи до стратегічного вибору Китаю на користь розвитку і співпраці. росія теж апелювала до миру, діалогу і співпраці, тож, це вторгнення спровокувало кризу довіри до заяв з боку авторитарних систем.
Анонсований «мирний план» для України з боку китайської сторони є проявом готовності Китаю відіграти конструктивну роль в досягненні миру та стабільності у світі. Принцип територіальної цілісності та суверенітету і невтручання у внутрішні справи, про які наголошував Ван Ї у своїй промові, залишається фундаментальними для кожної країни, незалежно від її географічного положення чи економічної ваги у світовій економіці.
Окрему дискусію з представниками Південного Кавказу — Азербайджану, Вірменії та Грузії — про стабільність і безпеку в цьому регіоні варто сприймати як прояв послаблення російського впливу. Враховуючи злочини окупаційних військ росії в Україні, рф надовго втрачає будь-яке моральне право позиціонуватися як миротворець. Усвідомлюючи токсичність росії, країни регіону шукатимуть інших конструкцій забезпечення регіональної безпеки і відновлення справедливості. У той же час одним із контриб’юторів цієї нової регіональної архітектури можуть бути європейські країни.
Війна росії проти України спровокувала безпрецедентну кризу в багатьох вимірах. Присутність на конференції представників Арабського світу і обговорення питань світової енергетичної безпеки дає підстави говорити про наміри більш широкого залучення країн Затоки. Формування справедливого світопорядку, в якому враховуються інтереси і застереження всіх країн у всіх регіонах, може відбутися тільки за умови готовності країн відкинути антизахідні, антиамериканські наративи, підтримати жертву неспровокованої агресії, підтримати санкційний тиск чи як мінімум обмежити політичні та економічні контакти з агресором. Світ змінюється дуже швидко, і феномен України, української стійкості, феномен Збройних Сил України вимагає в очільників інших країн рахуватися зі змінами кон’юнктури геополітики.
Глобальні зсуви, які отримали імпульс через вторгнення росії в Україну, матимуть довгострокові наслідки для всієї світової політики. Мюнхен-2023 — спроба ідентифікувати ключові контури світу після поразки росії. Водночас зберігається той ключовий страх, який не дозволяє ефективно готуватися до наслідків ймовірного розпаду росії у XXI столітті. Чим швидше відбудеться усвідомлення невідворотності такого сценарію, тим безпечніше майбутнє очікуватиме Європу.
У той же час в короткостроковій перспективі це не знімає з порядку денного питання найшвидшої перемоги України у війні з тиранією. Для досягнення цієї мети Україні потрібні відповідні інструменти і в достатньому обсязі, адже формування нового світопорядку відбувається на полі бою.
Експерт-політолог з Центру близькосхідних досліджень Віра Константинова для АрміяInform
